ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013 Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на мирний час

Чинний з 2014-04-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ СХЕМ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ АРК, ОБЛАСТІ
6 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ СХЕМИ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ РАЙОНУ
7 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МІСТА (ВІД СЕРЕДНЬОГО ДО НАЙЗНАЧНІШОГО)
- 7.2.2 Зображення магістралей сталого функціонування на мирний час
8 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МАЛОГО МІСТА (НАЯВНІСТЬ АЕС, ЗНАЧНОГО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОГО ОБ'ЄКТА, ЗНАЧНОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ВУЗЛА ТОЩО)
9 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МАЛОГО МІСТА (ВІДСУТНІ ВПЛИВОВІ НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ'ЄКТИ), СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ, СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
ДОДАТОК А (обов'язковий)
- ФОРМА ТА СКЛАД ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) У СКЛАДІ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МИРНИЙ ЧАС
ДОДАТОК Б (обов'язковий)
ДОДАТОК В (обов'язковий)
- ФОРМА ТА СКЛАД ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ЗАМОВНИКОМ, ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) У СКЛАДІ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МИРНИЙ ЧАС
ДОДАТОК Г (довідковий)
- ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДЕЯКИХ ПУНКТІВ ВИМОГ У СКЛАДІ ДБН Б.1.1-5 НА МИРНИЙ ЧАС
БІБЛІОГРАФІЯ

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт встановлює послідовність виконання розділу інженерно-технічних засобів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час у містобудівній документації (далі - ІТЗ ЦЗ (ЦО)) відповідно до ДБН Б.1.1-5 (друга частина).

1.2 Стандарт застосовують при розробленні розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схем планування території АРК, областей, районів та генеральних планів населених пунктів на основі нормативних вимог та показників ДБН В. 1.2-4.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти:

ДБН Б.1.1-5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації

ДБН Б.1.1-13:2012 Склад та зміст містобудівної документації на державному та регіональному рівнях

ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту

ДБН В. 1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) '

ДБН В.2.2-5-97 Захисні споруди цивільної оборони

ДСТУ-Н Б Б.1.1-20:2013 Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на особливий період.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДБН В. 1.2-4 (розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", хімічно небезпечний об'єкт (ХНО)), ДБН Б.1.1-5 (безпечний район (пункт, територія, зона), евакуація, надзвичайна ситуація (НС), місця захисту, потенційно небезпечний об'єкт (ПНО), розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" схеми планування території на мирний час, розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" генерального плану на мирний час).

Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час.

3.1 безпечні райони (тип 1 та тип 2)

Безпечні райони (тип 1) знаходяться у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивного забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, а також за межами впливу зони можливого катастрофічного затоплення.

Безпечні райони (тип 2) - це третя зона впливу можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, яка визначається в межах 5-20 км від джерела хімічного забруднення.

Безпечні райони (тип 2) знаходяться за межами 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, а також за межами впливу зони можливого катастрофічного затоплення.

В межах 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення безпечні райони (тип 1) переважають безпечні райони (тип 2).

У зв'язку із можливим дефіцитом ємності безпечних районів у окремих областях для розміщення евакуйованого населення на мирний час (зокрема, під впливом можливих надзвичайних ситуацій на АЕС) можуть бути використані інші достатньо безпечні території. До цих територій можуть бути віднесені зони можливого сильного радіоактивного забруднення від можливих аварій на АЕС (так звані 100-кілометрові зони) та зони можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів при глибині можливого хімічного забруднення від зазначених об'єктів більше 5 км.

3.2 безпечні райони

Безпечні райони знаходяться за межами 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення, а також за межами першої, другої та третьої зон впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці і аміакопроводу та зони можливого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони).

3.3 врахування окремих складових загальної зони можливого хімічного забруднення за відсутності впливу можливих надзвичайних ситуацій на АЕС

За відсутності впливу АЕС (або незначному її впливі) загальна зона можливого хімічного забруднення розподіляється на три зони:

перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;
третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джерела хімічної небезпеки (і в тому числі і за межами зони можливого катастрофічного затоплення), відноситься до безпечних районів (тип 2).

Територія за межами впливу зони можливого хімічного забруднення та за межами зони можливого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони), відноситься до безпечних районів

3.4 врахування окремих складових загальної зони можливого хімічного забруднення за наявності впливу можливих надзвичайних ситуацій на АЕС

За наявності впливу АЕС загальна зона можливого хімічного забруднення від впливових хімічно небезпечних об'єктів розподіляється на дві зони:

перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки.

Саме ці зони є обмеженнями для розміщення евакуйованого населення на території зони можливого сильного радіоактивного забруднення (при цьому враховується вплив зони можливого катастрофічного затоплення).

Вся інша територія відноситься до безпечних районів (тип 1).

3.5 містобудівне моделювання небезпек на території міста від можливих надзвичайних ситуацій на мирний час

Містобудівне моделювання найбільш значного впливу небезпечного хімічного забруднення від можливих надзвичайних ситуацій на магістралях залізниці в межах міста (із врахуванням найбільш впливових точкових хімічно небезпечних об'єктів) включає побудову оціночного зонування небезпечного хімічного забруднення, що складається із трьох зон впливу можливого хімічного забруднення:

перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;
третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джерела хімічної небезпеки

3.6 оціночне зонування небезпечного хімічного забруднення

Оціночне зонування небезпечного хімічного забруднення є більш детальною складовою ніж зонування, яке виконується у складі генерального плану населеного пункту, в першу чергу, міста. Однак без нього неможливо оцінити характер розповсюдження можливих надзвичайних ситуацій по території населеного пункту на мирний час.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Цілісність містобудівних рішень з розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації забезпечується певним порядком послідовності його розроблення від регіонального рівня до місцевого рівня, від схем планування території АРК та областей до генеральних планів населених пунктів.

При цьому у подальшому можуть виконуватись одночасно розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО) у схемах планування території районів та у генеральних планах міст (в першу чергу найбільших міст АРК та областей).

На наступних етапах розроблення містобудівної документації можуть виконуватись розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО) у генеральних планів малих міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів.

Зазначений порядок дозволяє раціонально та без дублювання розробляти розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) у зазначених видах містобудівної документації відповідно до основних містобудівних завдань.

В окремих випадках, коли необхідно розробити генплан населеного пункту за відсутності зонування території АРК, області (відсутній відповідний розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території), необхідно спочатку виконати схему зонування прилеглої території від найближчих АЕС та впливових хімічно небезпечних об'єктів. Зазначене зонування необхідно погодити із відповідним органом з цивільного захисту (цивільної оборони).

Структура пояснювальної записки з розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі містобудівної документації відповідає порядку викладення пунктів цього стандарту.

Довідкова інформація щодо виконання деяких пунктів вимогу складі ДБН Б. 1.1-5 на мирний час викладена у додатку Г.

4.2 До головних містобудівних завдань з розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у схемах планування території АРК, областей та районів відносяться:

зонування території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час;
визначення потенціалу безпечних районів, який розраховується за ємністю їх житлового фонду, для забезпечення завдань розміщення евакуйованого населення у безпечних та умовно безпечних районах;
забезпечення населення сховищами з трьома режимами фільтровентиляції в залежності від розміщення в тій або іншій зоні, що повинні знаходитись у постійній готовності або у готовності протягом (10-15) хв та ПРУ (за наявності впливу АЕС);
містобудівне забезпечення завдань евакуації населення із небезпечних зон (в першу чергу від АЕС) до безпечних районів на основі формування транспортної інфраструктури АРК, області;
визначення напрямків містобудівного забезпечення евакуйованого населення відповідними автономними інфраструктурними ресурсами (забезпечення підземними джерелами водопостачання та напрямки розвитку автономних енергопостачальних технологій).

4.3 До головних містобудівних завдань з розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у генеральних планах міст (від великого до найзначнішого) визначаються:

система магістралей сталого функціонування на основі магістралей загальноміського та районного значення;
забезпечення населення та найбільшої працюючої зміни міста сховищами (загальна ємність сховищ більше ємності сховищ для населення міста на кількість зайнятих у сумарній найбільшій працюючій зміні міста);
потенціал ємності сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного житлового будівництва та можливе його використання для укриття населення прилеглих житлових районів;
спрощене зонування території міста за впливом від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів (лінійні об'єкти - аміакопровід і інші магістральні транспортні лінії);
забезпечення населення сховищами з трьома режимами фільтровентиляції в залежності від розміщення в тій або іншій зоні, що повинні знаходитись у постійній готовності або у готовності протягом (10-15) хв;
якісна характеристика ефективності прийнятих інфраструктурних рішень щодо підвищення сталого функціонування інженерної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу.

На основі матеріалів розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схеми планування території АРК або відповідної області, де передбачено розміщення евакуйованого населення з відповідних міст до заміської зони, виконується копія відповідної заміської зони міста (частини області, або області повністю) в залежності від місць розміщення евакуйованих з зазначеного міста та копія відповідних розрахунків з пояснювальної записки до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) за наявності потреби в евакуаційних заходах.

5 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ СХЕМ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ АРК, ОБЛАСТІ

5.1 Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.1).

Вихідна інформаційна база розроблення розділу, в першу чергу, складається з даних, що необхідні для виконання зонування території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час. Це чисельність населення та житловий фонд за всіма населеними пунктами області (від міст до сільських населених пунктів). Це додаткові дані, які за рівнем розроблення схеми планування території області не включаються до інформаційної бази розроблення схеми планування території АРК, області.

Інша вихідна інформація надається замовником (згідно з додатком В (В. 1 )), яка одержана від територіальних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК або облдержадміністрацій.

В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у якості вихідних даних використовуються графічні та текстові матеріали схеми планування території АРК, області. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час" виконується на основі проектного плану (основного креслення) у масштабі, вдвічі меншому ніж проектний план.

Основні техніко-економічні показники розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (таблиця А.1).

Ступінь деталізації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час відповідає деталізації схеми планування території АРК, області згідно з ДБН Б. 1.1-13.

5.2 Зонування території АРК, області на мирний час

5.2.1 Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час починається з визначення зон за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) від найбільш небезпечних об'єктів, розташованих як на території АРК, області, так і тих об'єктів, що впливають на територію АРК або області за їх межами.

При виконанні зонування території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час пропонується концепція зонування від одночасної дії надзвичайних ситуацій всіх хімічно небезпечних об'єктів, від АЕС, від гідроелектростанцій (зони можливого катастрофічного затоплення).

Всі інші зони розглядаються як зони локального впливу на деякі локальні території АРК, області (зони від можливих аварій на складах боєприпасів тощо).

перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки.

Відповідно до ДБН В. 1.2-4 від АЕС визначається 30- або 50-кілометрова зона можливого небезпечного радіоактивного забруднення та 100-кілометрова зона можливого сильного радіоактивного забруднення.

У відповідності із розміщенням зазначених зон визначаються території безпечних та безпечних районів (тип 1 та тип 2).

Безпечні райони (тип 1) знаходяться у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивного забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці і аміакопроводу, а також зони можливого катастрофічного затоплення.

Безпечні райони знаходяться за межами 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення, а також за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці і аміакопроводу та зони можливого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони).

перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;
третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джерела хімічної небезпеки (і в тому числі і за межами зони можливого катастрофічного затоплення), відноситься до безпечних районів (тип 2).

Територія за межами впливу зони можливого хімічного забруднення та за межами зони можливого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони) відноситься до безпечних районів.

Визначені на графічному матеріалі зони характеризуються чисельністю населення, що розміщується в цих межах, у тисячах осіб.

Одним із головних завдань виконання зонування є визначення безпечних та безпечних районів (тип 1 та тип 2) за параметрами чисельності місцевого населення та параметрами житлового фонду, який розміщено в межах зазначених районів.

5.2.2 Наступним кроком виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час є розрахунки щодо визначення потенціалу безпечних та умовно безпечних районів, який визначається за ємністю їх житлового фонду, для забезпечення завдань розміщення евакуйованого населення у безпечних та умовно безпечних районах.

Для розрахунків щодо оцінки ємності безпечних та безпечних районів (тип 1 та тип 2) за потенціалом житлового фонду в цих районах на початковому етапі приймається норматив забезпеченості евакуйованих та місцевого населення у 10 м² на особу.

За наявності АЕС у містобудівних розрахунках виконуються два варіанти розміщення евакуйованого населення. При цьому для забезпечення двох територіальних незалежних варіантів розміщення евакуйованого населення показники забезпеченості евакуйованого та місцевого населення можуть знижуватись до 2,5 м² на особу.

За недостатності ємності територій безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів за межами можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці проводяться розрахунки ємності цих районів без врахування зазначеного можливого хімічного забруднення.

5.2.3 Евакуації підлягає населення, що проживає у 30- або 50-кілометровій зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення. При цьому часткове перекриття території населеного пункту зазначеними зонами потребує евакуації населення всього населеного пункту.

5.2.4 Для обслуговування евакуйованого населення в межах територій його розміщення визначаються спеціалізовані центри. Ці спеціалізовані центри можуть бути розташованими в адміністративних центрах районів або містах обласного значення, що знаходяться на території розміщення евакуйованого населення. У цих центрах розміщуються:

основні приймальні пункти населення;
об'єкти міжселищного забезпечення життєдіяльності евакуйованого населення (медичні, торгово-побутові, громадського харчування);
склади і бази для забезпечення міжселищного забезпечення життєдіяльності евакуйованого населення.

На території безпечних районів, де відсутні адміністративні центри, відповідні заклади можуть бути розміщені у найбільш забезпечених магістрально-транспортною інфраструктурою селищах міського типу або великих селах.

Нормативна містобудівна база розрахунків об'єктів міжселищного медичного та торгово-побутового обслуговування та обслуговування постраждалого населення закладами громадського харчування, а також складів і баз на мирний час відсутня.

5.3 Забезпечення захисними спорудами населення області із врахуванням чисельності працюючих на мирний час

5.3.1 Розрахунок ємності захисних споруд базується на забезпеченні сховищами населення області з трьома режимами фільтровентиляції у першій та другій зонах загальної зони можливого хімічного забруднення, що розраховані у відповідності із зонуванням території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час.

Крім того, розрахунок ємності захисних споруд виконується з урахуванням забезпечення ПРУ населення області у 30- або 50-кілометровій зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення, а також у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивного забруднення (безпечні райони (тип 1)) із врахуванням забезпечення евакуйованих у цю зону необхідною ємністю протирадіаційних укриттів.

Наявність потреби у сховищах з трьома режимами фільтровентиляції у відповідних зонах зменшує потребу у ПРУ.

Запропонований розрахунок ємності захисних споруд враховує все населення області, але загальна потреба у ємності захисних споруд у кожному населеному пункті повинна бути додатково збільшена на кількість працюючих. Зазначене питання вирішується у подальшому при розробленні генерального плану кожного населеного пункту.

У складі схеми планування території АРК, області виконується розрахунок чисельності працюючих в області. Орієнтовно загальна потреба у ємності зазначених захисних споруд по області може бути більшою (оціночно на (10-30)%).

5.3.2 Захисні споруди, що знаходяться у зонах впливу можливого катастрофічного затоплення, повинні бути запропоновані під інше функціональне використання.

Загальні потреби у ємності захисних споруд у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення містять також потреби населення, що перебуває у зонах можливого катастрофічного затоплення. Уточнення додаткової ємності захисних споруд для розміщення евакуйованого населення за межами зони можливого катастрофічного затоплення виконується при розробленні генеральних планів відповідних населених пунктів.

Загальний розрахунок ємності захисних споруд області містить також потреби населення, що перебуває у зонах впливу від можливих надзвичайних ситуацій на складах боєприпасів. Тому, окрім евакуації населення з цих населених пунктів, слід передбачати підвищення ступеня захисту захисних споруд, які входять до загального розрахунку у цих населених пунктах, для захисту місцевого населення у разі-неможливості швидкої евакуації.

5.4 Містобудівні характеристики найбільш важливих потенційних джерел небезпеки, що можуть впливати локально на шляхи евакуації та проміжне або кінцеве розміщення евакуйованих на мирний час

Виконується узагальнений містобудівний аналіз наявності потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, які розташовані на території безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів, у межах яких розміщується евакуйоване населення за варіантами.

Більший ступінь деталізації розміщення ПНО та ОПН у зазначених безпечних та умовно безпечних районах визначається при розробленні розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування території відповідних районів.

5.5 Містобудівні фактори ефективного проведення евакуації до безпечних районів та забезпечення життєдіяльності евакуйованих на їх території на мирний час

5.5.1 До містобудівних факторів забезпечення життєдіяльності населення на території області, виконання аварійно-рятувальних робіт та необхідних евакуаційних заходів відносяться: інженерно-транспортна інфраструктура, гідротехнічні заходи, забезпечення захищеного автономного водопостачання та енергопостачання.

5.5.1.1 3 використанням матеріалів схеми планування території АРК або відповідної області визначаються пріоритетні напрями створення сучасної транспортної інфраструктури, яка може ефективно забезпечувати вирішення завдань евакуації з населених пунктів, що знаходяться у зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення на мирний час. Зокрема, виконанню цих завдань сприятиме створення національної мережі міжнародних транспортних комунікацій, що передбачаються через територію АРК, області поблизу зазначених населених пунктів.

Наступним кроком необхідно окреслити можливості розвитку інфраструктури транспортного комплексу АРК, області, до якого відносяться споруди та обладнання зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного), мережі зовнішніх транспортних зв'язків для забезпечення ефективного вирішення завдань евакуації до безпечних (тип 1 та тип 2) та безпечних районів.

Щодо автомобільних доріг необхідно навести основні їх характеристики на існуючий стан, що забезпечують вирішення певних завдань ІТЗ ЦЗ (ЦО) для можливого транспортування евакуйованих, а також проектні пропозиції, які сприяють вирішенню цих завдань. Зокрема, будівництво зовнішніх обходів населених пунктів, реконструкція автомобільних доріг, пропозиції щодо прокладання альтернативних доріг.

Щодо залізниць надаються основні їх характеристики на існуючий стан, що вже створюють умови вирішення певних завдань ІТЗ ЦЗ (ЦО) з евакуації населення, а також проектні пропозиції, що сприяють їх реаліцації.

5.5.1.2 Гідротехнічні заходи

На основі матеріалів схеми планування території АРК, області аналізуються можливості гідротехнічної мережі АРК, області на існуючий стан щодо забезпечення сталого функціонування по відношенню до різних надзвичайних ситуацій гідротехнічного профілю. Надається якісна оцінка проектних рішень щодо сталого функціонування території області стосовно можливого катастрофічного затоплення.

5.5.1.3 Забезпечення захищеного автономного водопостачання

У складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території АРК, області головний акцент робиться на автономізацію забезпечення водою евакуйованого населення за рахунок захищених джерел водопостачання (тобто підземних джерел).

За даними прогнозних запасів підземних джерел по районах АРК, області виконується оцінка чисельності евакуйованих (при нормі забезпеченості 25 л за добу на особу), які можуть бути розміщені на території безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів із врахуванням місцевого населення.

За результатами оцінкивизначається можливість вибраних безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів забезпечення питною водою визначеної потенційної кількості евакуйованих.

5.5.1.4 Забезпечення автономного енергопостачання

У складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території АРК, області головний акцент робиться на автономізацію забезпечення життєдіяльності евакуйованого населення.

Визначаються напрямки забезпечення енергією евакуйованого населення, яке може бути розміщене у безпечних (тип 1 та тип 2) та безпечних районах, за рахунок використання таких автономних джерел електропостачання, як вітроустановки, малі гідроелектростанції, геліоустановки, а також за рахунок впровадження як фотоенергетичного, так і теплоенергетичного обладнання, біоенергетичних установок на основі використання джерела поновлюваної енергії біомаси з можливістю комплексного поєднання декількох видів автономного енергозабезпечення.

6 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ СХЕМИ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ РАЙОНУ

6.1 Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.2).

Вихідна інформаційна база розроблення розділу однакова з даними, що необхідні для виконання зонування території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час. Це чисельність населення та житловий фонд за всіма населеними пунктами області (від міст до сільських населених пунктів).

Інша вихідна інформація надається замовником (згідно з додатком В (В.2)), яка одержана від територіальних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК або відповідної облдержадміністрації та райдержадміністрації. Крім того, для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території району враховуються вирішення схеми планування території АРК або відповідної області.

В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) як вихідні дані використовуються графічні та текстові матеріали схеми планування території району. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час" виконується з використанням проектного плану (основного креслення) у вдвічі меншому масштабі.

Основні техніко-економічні показники розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (таблиця А.1).

Ступінь деталізації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час відповідає деталізації схеми планування території району згідно з ДБН Б. 1.1-13.

6.2 Зонування території району на мирний час

6.2.1 Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у схемі планування району на мирний час починається з аналізу напрацювань, що виконані у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у схемі планування території АРК або відповідної області.

Після проведеного аналізу визначаються зони за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) від найбільш небезпечних об'єктів як на території району, так і тих об'єктів, що впливають на район за його межами.

При виконанні зонування території області за вимогами ДБН В.1.2-4 на мирний час пропонується концепція побудови зонування від одночасної дії надзвичайних ситуацій від всіх хімічно небезпечних об'єктів, від АЕС, від гідроелектростанцій (зони можливого катастрофічного затоплення).

Всі інші зони розглядаються як зони локального впливу на деякі локальні території району (зони від можливих аварій на складах боєприпасів тощо).

За наявності впливу АЕС із загальної зони можливого хімічного забруднення від впливових хімічно небезпечних об'єктів виділяються дві найбільш небезпечні зони:

перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки.

У відповідності із розміщенням зазначених зон визначаються території безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів.

Безпечні райони (тип 1 і тип 2) знаходяться у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивного забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці і аміакопроводу, а також зони можливого катастрофічного затоплення.

перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;
третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джерела хімічної небезпеки (і в тому числі і за межами зони можливого катастрофічного затоплення), відноситься до безпечних районів (тип 2).

Визначені графічно зони характеризуються чисельністю населення, що розміщується в межах цих зон, у тисячах осіб.

Одним із головних завдань виконання зонування є визначення безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів за параметрами чисельності місцевого населення та параметрами житлового фонду, який розміщено в зазначених районах.

У процесі побудови зонування на території району уточнюються показники, розраховані у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області для району.

6.2.2 Наступним кроком виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час є розрахунки щодо визначення потенціалу безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів за ємністю їх житлового фонду для розміщення евакуйованого населення у безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районах, якщо за розділом ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області такі території у складі району передбачені.

Виконуються уточнюючі розрахунки ємності безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів за потенціалом житлового фонду на основі нормативних показників, що прийняті у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО), у складі схеми планування території АРК або відповідної області.

6.2.3 Евакуації підлягає населення, що проживає у 30- або 50-кілометровій зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення. При цьому часткове перекриття території населеного пункту зазначеними зонами потребує евакуації населення всього населеного пункту.

6.2.4 Для обслуговування евакуйованого населення на територіях, де передбачено його розміщення, визначаються спеціалізовані центри. Ці спеціалізовані центри можуть бути розташованими в адміністративних районах або містах обласного значення, що знаходяться на території розміщення евакуйованого населення. В цих центрах розміщуються:

основні приймальні пункти;
об'єкти міжселищного медичного і торгово-побутового обслуговування та обслуговування по- страждалого населення закладами громадського харчування;
склади і бази для забезпечення міжселищного обслуговування.

Рішення з розміщення зазначених центрів, що прийняті у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області, конкретизуються у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) району.

6.3 Забезпечення захисними спорудами населення району із врахуванням чисельності працюючих на мирний час

6.3.1 Розрахунок ємності захисних споруд виконується з урахуванням забезпечення сховищами населення області з трьома режимами фільтровентиляції у першій та другій зонах загальної зони можливого хімічного забруднення, що розраховані у відповідності із зонуванням території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час.

Крім того, розрахунок ємності захисних споруд виконується з урахуванням забезпечення ПРУ населення області у ЗО- або 50-кілометровій зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення та у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивного забруднення (безпечні райони (тип 1)) із врахуванням забезпечення евакуйованих у цю зону необхідною ємністю протирадіаційних укриттів.

Наявність потреби у сховищах з трьома режимами фільтровентиляції у відповідних зонах зменшує потребу у ПРУ.

Запропонований розрахунок ємності захисних споруд враховує все населення району, але загальна потреба у ємності захисних споруд у кожному населеному пункті повинна бути додатково збільшена на кількість працюючих. Зазначене питання вирішується у подальшому при розробленні генерального плану кожного населеного пункту.

У складі схеми планування території району виконується розрахунок чисельності працюючих в районі. Загальна потреба у ємності зазначених захисних споруд по району може бути більшою (орієнтовно на (10-30)%).

Виконуються розрахунки показників ємності сховищ з трьома режимами фільтровентиляції та ПРУ, які уточнюють показники, що прийняті у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області.

6.3.2 Захисні споруди, що знаходяться у зонах впливу можливого катастрофічного затоплення, необхідно пропонувати для переведення під інше функціональне використання.

Загальний розрахунок ємності захисних споруд області містить також потреби населення, що перебуває у зонах впливу від можливих надзвичайних ситуацій на складах боєприпасів. Тому, окрім евакуації населення з цих населених пунктів, можна запропонувати підвищення ступеня захисту захисних споруд, які входять до загального розрахунку у цих населених пунктах, для захисту місцевого населення у разі неможливості швидкої евакуації.

На основі вихідних даних, що одержані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), виконується аналіз врахування зазначених показників і за необхідності вносяться уточнення в показники, прийняті у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області, які стосуються даного району.

6.4 Містобудівні характеристики найбільш важливих потенційних джерел небезпеки, що можуть впливати локально на шляхи евакуації та проміжне або кінцеве розміщення евакуйованих на мирний час

Виконується містобудівний аналіз наявності потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки на території безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів, на яких розміщується евакуйоване населення у межах розроблюваного району.

Зазначений містобудівний аналіз наявності потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки в межах району уточнює показники, що прийняті у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області щодо зазначеного району.

6.5 Містобудівні фактори ефективного проведення евакуації до безпечних районів та забезпечення життєдіяльності евакуйованих на їх території на мирний час

6.5.1 До містобудівних факторів щодо забезпечення життєдіяльності населення на території району, виконання аварійно-рятувальних робіт та необхідних евакуаційних заходів відносяться: інженерно-транспортна інфраструктура, гідротехнічні заходи, забезпечення захищеного автономного водопостачання, забезпечення автономного енергопостачання. На території району можуть бути присутніми не всі перелічені складові. При цьому необхідно проаналізувати необхідні заходи, які визначені у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області, які відносяться до даного району.

6.5.1.1 На основі матеріалів схеми планування території району та врахування вирішень розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі АРК або відповідної області необхідно визначити пріоритетні напрями створення сучасної транспортної інфраструктури району, яка може ефективно забезпечувати вирішення завдань евакуації з населених пунктів, що знаходяться у зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення на мирний час.

Наступним кроком необхідно окреслити можливості розвитку інфраструктури транспортного комплексу району, до якого відносяться споруди та обладнання зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного), мережі зовнішніх транспортних зв'язків для ефективного вирішення завдань евакуації до безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів.

Щодо автомобільних доріг наводяться основні їх характеристики на існуючий стан, що вже забезпечують вирішення певних завдань ІТЗ ЦЗ (ЦО) для можливого транспортування евакуйованих, а також проектні пропозиції, які сприяють вирішенню цих завдань. Зокрема, будівництво зовнішніх обходів населених пунктів, реконструкція автомобільних доріг, пропозиції щодо прокладання альтернативних доріг.

Щодо залізниць наводяться основні їх характеристики на існуючий стан, що вже створюють умови щодо вирішення певних завдань ІТЗ ЦЗ (ЦО) з евакуації населення, а також проектні пропозиції, що сприяють їх реалізації.

При розробленні зазначених складових у конкретному розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) ці складові можуть існувати не в повному обсязі.

6.5.1.2 Гідротехнічні заходи

На основі матеріалів схеми планування території району та вивчення необхідних заходів, які визначені у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області, здійснюється аналіз можливості гідротехнічної мережі району на існуючий стан щодо забезпечення сталого функціонування по відношенню до різних надзвичайних ситуацій гідротехнічного профілю. Надається оцінка проектних рішень щодо сталого функціонування території області стосовно можливого катастрофічного затоплення.

6.5.1.3 Забезпечення захищеного автономного водопостачання

У складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території району важливим кроком є автономізація забезпечення водою евакуйованого населення за рахунок захищених джерел водопостачання (тобто підземних джерел).

За даними прогнозних запасів підземних джерел району виконується оцінка чисельності евакуйованих (при нормі забезпеченості 25 л за добу на особу), які можуть бути розміщені на території безпечних та умовно безпечних районів із врахуванням місцевого населення.

За результатами оцінки визначається можливість вибраних безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів прийняти визначену потенційну кількість евакуйованих. Результат порівнюється із даними, що отримані у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області у розрізі району. За відсутності в районі територій безпечних районів розрахунок виконується тільки для забезпечення місцевого населення.

6.5.1.4 Забезпечення автономного енергопостачання

У складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території району важливим є забезпечення автономності життєдіяльності евакуйованого та місцевого населення. За відсутності розміщення евакуйованого населення в районі визначаються напрямки забезпечення автономним енергопостачанням місцевого населення.

В цілому визначаються напрямки забезпечення енергією евакуйованого населення, яке може бути розміщене у безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районах, за рахунок використання таких автономних джерел електропостачання, як вітроустановки, малі гідроелектростанції, геліоустановки, а також за рахунок впровадження як фотоенергетичного, так і теплоенергетичного обладнання, біоенергетичних установок на основі використання джерела поновлюваної енергії біомаси з можливістю комплексного поєднання декількох видів автономного енергозабезпечення.

7 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МІСТА (ВІД СЕРЕДНЬОГО ДО НАЙЗНАЧНІШОГО)

7.1 Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.З).

Вихідна інформація (згідно з додатком В (В.З)), яка одержана від територіальних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК, облдержадміністрації та міськради, надається замовником.

В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) як вихідні дані використовуються графічні та текстові матеріали генерального плану міста. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста. Мирний час" виконується з використанням копії основного креслення генерального плану міста у вдвічі меншому масштабі.

Основні техніко-економічні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (таблиця А.2).

Ступінь деталізації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час відповідає деталізації генерального плану населеного пункту згідно з ДБН Б. 1.1-15.

7.2 Планувальна організація території міста як містобудівний засіб вирішення завдань евакуації населення міста на мирний час

7.2.1 Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час починається з аналізу базового вирішення планувальної структури міста відповідно до генерального плану. Аналіз системи магістралей загальноміського та районного значення міста, на базі якої формується система магістралей сталого функціонування, наведено у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період.

У процесі аналізу планувальної структури міста звертається увага на виявлення її особливостей, що забезпечують розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста на мирний час", а саме, можливість забезпечення завдань рятування населення на мирний час містобудівними засобами.

Аналізуються зовнішні умови розміщення транспортних коридорів і можливість забезпечення ними відведення транзитних транспортних потоків. Із внутрішніх умов визначаються головні, наприклад, проблеми подолання розчленованості міста і створення цілісної транспортної структури.

В цілому аналізуються планувальні вирішення, що створюють містобудівні умови щодо ефективного функціонування системи магістралей сталого функціонування, зокрема, створення найбільш зручних зв'язків із зовнішніми магістралями, що пов'язують місто з основними напрямками можливої евакуації населення за його межі.

7.2.2 Зображення магістралей сталого функціонування на мирний час

У графічному викладенні система магістралей сталого функціонування на мирний час зображується двома паралельними лініями (необхідного кольору) до осі магістралі на відстані, яка відповідає найбільш оптимальному візуальному виявленню цієї системи на кресленні. Хоча це не виключає можливість використання інших вулиць та проїздів для переміщення населення від можливої хімічної та іншої небезпеки.

До таких магістралей формується система вимог щодо розміщення нових та функціонування існуючих потенційно небезпечних об'єктів, які розміщені поблизу магістралей сталого функціонування. Для цього визначена зона обмежень розміщення ПНО завширшки 300 м по обидва боки від осі магістралі сталого функціонування. На цих об'єктах у перспективі повинні застосовуватись безпечні технології або вони повинні передбачатись до винесення до промислової зони.

7.3 Обмеження, які можуть створюватись техногенно небезпечними об'єктами на території міста щодо безпечного проведення евакуаційних заходів

7.3.1 3 метою встановлення обмежень, що створюються хімічно небезпечними об'єктами на території міста, виконується аналіз впливу хімічно небезпечних об'єктів міста, які характеризуються помітною глибиною зони можливого хімічного забруднення (ГЗМХЗ).

Крім того, визначається характер розміщення магістралей залізниці на території міста, які можуть бути лінійним джерелом небезпечного хімічного забруднення (від можливої аварії 60-тонної цистерни з хлором) із глибиною можливого хімічного забруднення до 20 км. При цьому враховується їх розміщення по відношенню до ХНО (розміщення ХНО у першій, другій та третій зонах впливу від магістральної залізниці).

7.3.2 3 метою встановлення обмежень, що створюються потенційно небезпечними об'єктами на території міста, виконується аналіз розміщення найбільш впливових потенційно небезпечних об'єктів міста.

7.3.3 3 метою встановлення обмежень, що створюються зоною можливого катастрофічного затоплення, аналізується характер розміщення цієї зони на території міста із виявленням найбільш небезпечних впливів на окремі райони міста. Маршрути евакуації населення в безпечні райони надаються у вихідних даних.

7.3.4 3 метою встановлення обмежень, що створюються зоною можливого небезпечного радіоактивного забруднення від надзвичайних ситуацій на АЕС, аналізується характер розміщення цієї зони по відношенню до межі міста із визначенням необхідності евакуації населення і працюючих за межі міста.

Примітка. Зазначена зона повинна бути визначеною у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області.

7.4 Містобудівне моделювання небезпек на території міста від можливих надзвичайних ситуацій

7.4.1 Містобудівне моделювання найбільш значного впливу небезпечного хімічного забруднення від можливих надзвичайних ситуацій на магістралях залізниці в межах міста (із врахуванням найбільш впливових точкових хімічно небезпечних об'єктів) включає виконання зонування території міста з урахуванням можливого хімічного забруднення, що може складатися із трьох зон.

Зазначене містобудівне моделювання містить такі підходи:

1) моделювання базується на оціночних показниках чисельності населення на територіях узагальненої існуючої багатоповерхової та садибної забудови в межах міста. Ці показники не входять до переліку вихідних даних для розроблення генерального плану, в тому числі, для розроблення розділу інженерно-технічних заходів у його складі як на мирний час, так і на особливий період. Але для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час використання таких показників є необхідною складовою для виконання зонування на території міста.

2) топографічною основою побудови містобудівної моделі є план існуючого використання території із розміщенням ділянок узагальненої садибної та багатоповерхової забудови, орієнтовні межі яких можуть бути визначені графічно;

3) головним показником цього моделювання є чисельність населення, яке розміщується у тій чи іншій зоні міста. Оціночний розподіл чисельності населення по зонах виконується на основі орієнтовної оцінки чисельності населення на графічно визначених ділянках.

7.4.2 Містобудівний аналіз включає побудову зони розповсюдження хімічного забруднення від можливої аварії із 60-тонною цистерною з хлором на магістралях залізниці.

Оскільки повна глибина зони розповсюдження небезпечної хімічної речовини від зазначеної можливої надзвичайної ситуації на магістралях залізниці може складати не менше 20 км, то для диференційованого містобудівного аналізу загальна зона найбільшого небезпечного хімічного забруднення розподіляється на такі складові (зони впливу):

перша зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 0 км до 2,5 км);
друга зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 2,5 км до 5,0 км);
третя зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 5,0 км і більше).

Для точкових хімічно небезпечних об'єктів виконуються такі ж дії. Відповідно першу зону впливу мають всі точкові хімічно небезпечні об'єкти. Першу і другу зони впливу мають хімічно небезпечні об'єкти із глибиною можливого хімічного забруднення більше 2,5 км. Всі зони впливу мають хімічно небезпечні об'єкти із глибиною можливого хімічного забруднення більше 5,0 км.

Основні параметри зон впливу можливого хімічного забруднення за чисельністю населення на території багатоповерхової та садибної забудови за районами міста наведено у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 - Основні параметри зон впливу можливого хімічного забруднення за чисельністю населення на території багатоповерхової та садибної забудови за районами міста

Найменування адміністративних районів з чисельністю населення та перелік узагальнених видів забудови	Перша зона (0-2,5 км), тис.осіб	Друга зона (2,5-5,0 км), тис.осіб	Третя зона (більше 5,0 км), тис.осіб
Багатоповерхова
Садибна

7.4.3 Для повної орієнтовної оцінки розподілу чисельності населення та працюючих виконується оціночний містобудівний аналіз основного розміщення промисловості та інших галузей економіки по відношенню до зон впливу можливого хімічного забруднення.

За укрупненим містобудівним аналізом розміщення галузей економіки по зонах виконується орієнтовний розподіл також і найбільшої працюючої зміни по зазначених зонах.

Основні параметри містобудівної моделі зон можливого хімічного забруднення у місті від магістралей залізниці наведено у таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 - Основні параметри містобудівної моделі найбільших зон можливого хімічного забруднення у місті від магістралей залізниці ‘

№ з/п	Найменування адміністративних районів з чисельністю населення та перелік узагальнених видів забудови	Перша зона (0-2,5 км), тис. осіб	Друга зона (2,5-5,0 км), тис. осіб	Третя зона (більше 5,0 км), тис. осіб
	м. (чисельність населення тис. осіб, чисельність НПЗ -тис. осіб)
1	Багатоповерхова, тис. осіб
2	Садибна, тис. осіб
3	Всього за зонами, тис.осіб
4	Орієнтовний розподіл НПЗ за зонами, %
5	Орієнтовний розподіл НПЗ за зонами, тис. осіб
	Всього по місту
* За наявності додається графа можливого катастрофічного затоплення.

7.4.4 До заходів захисту населення та працюючих у сховищах із трьома режимами фільтровентиляції та проведення необхідних екстрених піших евакуаційних заходів, які визначаються при застосуванні зазначеної містобудівної моделі, відносяться:

1) на частині території зони можливого хімічного забруднення, яке виникає під дією певного напрямку вітру на відстані до 2,5 км, - перша зона (в середньому 30-хвилинне переміщення небезпечної хімічної речовини) від небезпечного джерела. Захист населення та працюючих повинен передбачатись за допомогою сховищ з протихімічним захистом у постійній готовності.

2) на відстані від 2,5 км до 5,0 км - друга зона - передбачаються сховища із протихімічним захистом, які знаходяться у консервації, але стан готовності яких має бути відновлений за 10-15 хв.

3) на більш віддалених відстанях захист населення і працюючих переважно передбачається за допомогою швидкої евакуації у напрямку під прямим кутом до напрямку переміщення хімічно небезпечної речовини. Для евакуації у цьому випадку повинні використовуватися як магістралі сталого функціонування, так і звичайні вулиці, проїзди та території зелених насаджень, за умови забезпечення необхідної швидкості руху. Загальні параметри ємності та режими готовності сховищ, які повинні мати обладнання із трьома режимами фільтровентиляції, представлені у 7.5.

7.5 Забезпечення сховищами із трьома режимами фільтровентиляції працюючих та населення міста

7.5.1 Аналіз існуючих захисних споруд міста виконується у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період згідно з 7.3.1 ДСТУ-Н Б Б.1.1-20. За наявності такого підрозділу у складі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час робиться посилання на цей підрозділ.

7.5.2 Виконується аналіз розміщення існуючих сховищ та ПРУ у зонах можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці та точкових ХНО. Результати аналізу представляються в таблицях по зонах. Для ПРУ надаються пропозиції щодо переобладнання їх у сховища з трьома режимами фільтровентиляції.

7.5.3 Виконується аналіз розміщення існуючих підземних станцій метрополітену у зонах можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці та точкових ХНО. Результати аналізу представляються в таблицях по зонах.

Наявність підземних станцій метрополітену дозволяє розглядати їх як систему підземних об'єктів, що можуть бути використані для захисту населення за певних умов і на мирний час. Підземні станції метрополітену, що знаходяться у першій та другій зонах, повинні мати спеціальне обладнання з трьома режимами фільтровентиляції.

На мирний час сховища метро від можливих аварій на хімічно небезпечних об'єктах доцільно передбачати використання переважно при завчасній евакуації населення у підземні станції метро за наявності в них протихімічного обладнання з трьома режимами фільтровентиляції.

7.5.4 Розрахунок потреб щодо забезпечення сховищами населення та найбільшої працюючої зміни міста виконується у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період згідно з 7.3.1 ДСТУ-Н Б Б.1.1-20. За наявності такого підрозділу у складі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час робиться посилання на цей підрозділ.

7.5.5 Здійснюється аналіз розміщення ділянок новобудов багатоквартирного житлового будівництва у відповідних зонах можливого хімічного забруднення. Результати аналізу представляються в таблиці по зонах.

7.5.6 Виконується орієнтовна оцінка потреби у ємності сховищ з трьома режимами фільтровентиляції із зазначенням режиму готовності сховищ у разі виникнення надзвичайної ситуації на ХНО.

Відповідно до зонування за трьома зонами впливу можливого хімічного забруднення режим готовності сховищ, які мають обладнання із трьома режимами фільтровентиляції, повинен бути наступним.

На відстані до 2,5 км від джерела можливого хімічного забруднення захист населення та працюючих повинен здійснюватись за допомогою сховищ із протихімічним захистом у постійній готовності.
На відстані від 2,5 км до 5,0 км організовуються сховища із протихімічним захистом, стан готовності яких може бути відновлено за 10-15 хв.

Таким чином, для існуючих сховищ та ПРУ, які реконструюються до сховищ, повинен передбачатися постійний режим готовності.

Для існуючих сховищ та ПРУ, які реконструюються до сховищ, повинен передбачатися законсервований режим готовності, який відновлюється за 10-15 хв.

Для сховищ, які повинні бути побудовані на ділянках нового багатоквартирного житлового будівництва, повинен передбачатися визначений режим готовності.

Необхідно визначити потреби по місту (із врахуванням потреб у сховищах як населення, так і працюючих) ємність сховищ із трьома режимами фільтровентиляції, де повинен передбачатися постійний режим готовності та законсервований режим готовності, який відновлюється за 10-15 хв.

7.6 Основні пропозиції щодо евакуаційних заходів у межах міста на мирний час

7.6.1 Комплексна містобудівна модель формування надзвичайних ситуацій на мирний час (за відсутності впливу АЕС) складається з декількох рівнів територіальної небезпеки від можливих надзвичайних ситуацій на впливових хімічно небезпечних об'єктах.

В цілому комплексна містобудівна модель щодо можливого хімічного забруднення території міста складається із трьох узагальнених рівнів за масштабом такого хімічного забруднення і можливої загальної кількості потенційно постраждалих.

I узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає на найбільшому точковому ХНО.

II узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО.

Пі узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО та на магістралях залізниці.

Найбільш небезпечним є третій рівень.

7.6.2 Основні часові терміни та напрямки проведення евакуаційних заходів на мирний час:

1) у зоні можливого хімічного забруднення від небезпечного джерела, розташованого на відстані до 2,5 км, час на розміщення людей у сховищах складає від кількох десятків секунд до 20-25 хв.

2) у зоні можливого хімічного забруднення від небезпечного джерела, розташованого на відстані від 2,5 км до 5,0 км, час на розміщення людей у сховищах складає від 25 хв до 1 год;

3) у всіх інших випадках необхідно використовувати швидку евакуацію населення з напрямку, перпендикулярному до напрямку розповсюдження хмари із небезпечними для людини речовинами. Максимальний час на прийняття рішення разом із проведенням евакуації - 30-45 хв;

4) під час дії багатьох джерел можливого хімічного забруднення остаточне визначення напрямку швидкої евакуації практично унеможливлюється і тому стає необхідним переважне використання сховищ із протихімічним захистом.

7.6.3 У разі дії можливої надзвичайної ситуації на АЕС необхідно передбачати евакуаційні заходи, що визначені у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області (при цьому, якщо межа зони можливого небезпечного радіоактивного забруднення проходить по території міста, евакуаційні заходи виконуються для всього міста).

У разі неможливості завчасного проведення евакуаційних заходів передбачається розміщення населення та працюючих міста у сховищах, визначених розділом ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у складі генплану міста.

7.7 Забезпечення сталого функціонування інженерно-транспортної інфраструктури міста на мирний час

7.7.1 До складових сталого функціонування інженерно-транспортної інфраструктури в місті на мирний час відносяться: транспортна інфраструктура водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання, теплопостачання, мережі зв'язку (телефонний зв'язок, мережі радіомовлення, телебачення).

7.7.1.1 На основі аналізу матеріалів генерального плану міста визначити пріоритетні напрями розвитку транспортної інфраструктури, яка може ефективно забезпечувати вирішення завдань евакуації з міст.

При цьому враховуються положення "Концепції створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні [1].

У зв'язку з цим аналізуються містобудівні заходи з розвитку мережі автомобільних доріг на підходах до міста, що сприяють реалізації евакуаційних заходів, зокрема, побудови мостових переходів, ліній метрополітену або аналогічних транспортних засобів.

Визначається перелік магістралей сталого функціонування, які формуються за рахунок магістралей загальноміського значення (безперервного руху, регульованого руху) та магістралей районного значення (частково).

Визначається розміщення та кількість хімічно небезпечних об'єктів і потенційно небезпечних об'єктів у 300-метровій зоні від осі магістралей сталого функціонування та кількість АЗС, АГЗП, АГЗС, АЗК, АГНСК на магістралях сталого функціонування і оцінюється можливість їх впливу на безпеку проведення евакуаційних заходів по магістралях сталого функціонування.

Примітка. У 100-метровій зоні - для інших населених пунктів.

Визначається безпечність переходу напрямків основних вулиць магістральної вуличної мережі у зовнішні дороги, що пов'язують місто з основними напрямками можливого транспортування евакуйованого населення.

7.7.1.2 На основі аналізу матеріалів генерального плану міста зазначаються основні параметри розвитку системи водопостачання міста: застосування централізованого та локального водопостачання, параметри продуктивності комунального водопроводу, основних водопровідних станцій, основні заходи розвитку системи водопостачання міста.

Також визначається оцінка параметрів головних споруд водопостачання.

З цією метою із двох джерел водопостачання при нормативі на мирний час 31,0 л на особу за добу (ДБН В. 1.2-4 п.4.18) оцінюється джерело меншої продуктивності. Наявність на мирний час забезпечення населення водою не менше 31,0 л за добу на особу відповідає мінімальним вимогам забезпечення.

Для гарантованого забезпечення питною водою населення у випадку виходу з ладу усіх головних споруд або забруднення джерела водопостачання слід передбачати спорудження резервуарів з забезпеченням в них не менше тридобового запасу питної води за нормою 10 л за добу на одну людину (ДБН В. 1.2-4 п.4.18).

7.7.1.3 На основі аналізу матеріалів генерального плану міста зазначаються основні параметри розвитку системи водовідведення міста: параметри продуктивності міської комунальної каналізації, основних каналізаційних станцій, основні заходи розвитку системи водовідведення міста.

7.7.1.4 На основі аналізу матеріалів генерального плану міста зазначаються основні параметри розвитку системи електропостачання міста: основні незалежні джерела електропостачання, основні заходи розвитку системи електропостачання міста (з урахуванням заходів особливого періоду, які є доцільними на мирний час).

7.7.1.5 На основі аналізу матеріалів генерального плану міста зазначаються основні параметри розвитку системи газопостачання міста: основні незалежні джерела газопостачання, основні заходи розвитку системи газопостачання міста (із урахуванням заходів особливого періоду, які є доцільними на мирний час).

7.7.1.6 На основі аналізу матеріалів генерального плану міста зазначаються основні параметри розвитку системи теплопостачання міста: основні незалежні джерела теплопостачання, основні заходи розвитку системи теплопостачання міста.

7.7.1.7 На основі аналізу матеріалів генерального плану міста зазначаються основні параметри розвитку системи мереж зв'язку міста із врахуванням вимог цивільного захисту для наступних етапів проектування:

виконання телефонної мережі кабельною в телефонній каналізації;
пункт управління (ПУ) начальника цивільного захисту відповідної адміністративно-територіальної одиниці повинен мати сполучні лінії з центральною АТС із не менше, ніж із двома районними АТС;
при видачі технічних умов на проектування телефонного зв'язку ГАТС повинна погодити їх із структурним підрозділом спеціальної, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення;
промислові підприємства, що будуть працювати за вказівкою управління спеціальної, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення, забезпечуються зв'язком від найближчих розподільних шаф міської телефонної мережі;
з метою забезпечення більш стійкого зв'язку під час особливого періоду всі мережі повинні бути прокладені в телефонній каналізації. Для забезпечення більш швидкісним і надійним обміном інформацією міжстанційні та магістральні мережі рекомендується переводити на оптоволоконні кабелі;
мережу проводового мовлення необхідно будувати повітряно-кабельною, враховуючи вуличні гучномовці для об'яв цивільної оборони;
рекомендується організація системи примусового включення спеціальних гучномовців у кінотеатрах, школах, стадіонах, вокзалах, автостанціях і інших громадських закладах по існуючій радіотрансляційній мережі; для цієї мети рекомендується застосовувати апаратуру примусового включення динаміків, вартість яких передбачати в проектах існуючих споруд зв'язку;
за узгодженням з управлінням спеціальної, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення необхідно забезпечити сполучні телефонні лінії від центральної підсилювальної станції і районними опорно-підсилювальними станціями на ПУ.

7.8 Гідротехнічні заходи на мирний час

7.8.1 Сталість гідротехнічної інфраструктури в місті на мирний час визначається за складовими, що виконують функції захисту територій від затоплення, берегоукріплення, благоустрою та регулювання річок, від зсувів, ерозії, підтоплення, просідання, порушених територій на основі рекультивації. На основі аналізу матеріалів генерального плану міста зазначити основні параметри стану гідротехнічної інфраструктури та основні заходи її розвитку (врахувати заходи особливого періоду, які є доцільними на мирний час).

7.9 Протипожежні заходи на мирний час

7.9.1 На основі аналізу матеріалів генерального плану міста зазначити основні параметри розвитку протипожежної інфраструктури міста із врахуванням вимог цивільного захисту для наступних етапів проектування:

на територіях зелених насаджень загального користування та місць відпочинку створювати штучні водойми, що одночасно можуть використовуватися для зберігання аварійних запасів води;
на рекреаційних ділянках територій промислових зон створювати штучні водойми для зберігання аварійних запасів води (за можливості, вони можуть бути осередком рекреаційних ділянок на території цих зон);
порушені території після комплексу відбудовних робіт використовувати для створення зон зелених насаджень загального та обмеженого користування, спеціального призначення тощо;
водні об'єкти при водорегулюючих гідротехнічних спорудах, рибо- і сільськогосподарські та інші водойми цих зон можуть використовуватись як протипожежні водойми;
береги водосховищ на річках та інших значних водоймах через кожних 500 м облаштовувати пірсами в місцях проведення берегоукріплювальних робіт та будівництва набережної для організації зручного забору води у будь-яку пору року не менше ніж трьома пожежними машинами водночас;
штучні водойми та пірси обладнувати зручними під'їздами. *

Необхідно врахувати заходи особливого періоду, які є доцільними на мирний час.

8 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МАЛОГО МІСТА (НАЯВНІСТЬ АЕС, ЗНАЧНОГО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОГО ОБ'ЄКТА, ЗНАЧНОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ВУЗЛА ТОЩО)

8.1 Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.4).

Вихідна інформація (згідно з додатком В (В.4)), яка одержана від територіальних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту України та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК, облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськради, надається замовником.

Крім того, повинні бути врахованими рішення схеми планування території АРК або відповідної області та району.

В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) як вихідні дані використовуються графічні та текстові матеріали генерального плану міста. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста. Мирний час" виконується з використанням копії основного креслення генерального плану, але вдвічі меншому масштабі.

Основні техніко-економічні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (таблиця А.З).

8.2 Планувальна організація території малого міста (наявність значного містобудівного об'єкта) як містобудівний засіб вирішення завдань евакуації населення малого міста на мирний час

8.2.1 Виконання розділу на мирний час починається з аналізу вирішення планувальної структури міста відповідно до генерального плану, аналізу системи магістралей загальноміського та районного значення міста, на базі якої формується система магістралей сталого функціонування.

В процесі аналізу планувальної структури міста звертається увага на виявлення її особливостей, що забезпечують розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста на мирний час", а саме, можливість забезпечення завдань рятування населення на мирний час містобудівними засобами.

Аналізуються зовнішні умови розміщення транспортних коридорів і можливості забезпечення ними відведення транзитних транспортних потоків. Із внутрішніх умов визначаються головні, наприклад, проблеми подолання розчленованості міста і створення цілісної транспортної структури.

8.2.2 Зображення магістралей сталого функціонування на мирний час

У графічному викладенні система магістралей сталого функціонування на мирний час зображується двома паралельними лініями (необхідного кольору) до осі магістралі на відстані, яка відповідає найбільш оптимальному візуальному виявленню цієї системи на кресленні. Хоча це не виключає, за необхідності, можливості використання інших вулиць та проїздів для переміщення населення від можливої хімічної та іншої небезпеки.

До таких магістралей формується система вимог щодо розміщення нових та функціонування існуючих потенційно небезпечних об'єктів, які розміщені поблизу магістралей сталого функціонування. Для цього визначена зона обмежень розміщення ПНО завширшки 100 м по обидва боки від осі магістралі сталого функціонування. На цих об'єктах у перспективі повинні застосовуватись безпечні технології або вони повинні передбачатись до винесення до промислової зони.

8.3 Обмеження, які можуть створюватись техногенно небезпечними об'єктами на території малого міста із значним містобудівним об'єктом щодо безпечного проведення евакуаційних заходів

8.3.1 Обмеження, що створюються хімічно небезпечними об'єктами на території міста

Надається аналіз впливу точкових хімічно небезпечних об'єктів міста, які відрізняються помітною глибиною зони можливого хімічного забруднення (ГЗМХЗ).

8.3.2 3 метою встановлення обмежень, що створюються потенційно небезпечними об'єктами на території міста, виконується аналіз розміщення найбільш впливових потенційно небезпечних об'єктів міста.

8.3.3 3 метою встановлення обмежень, що створюються зоною можливого катастрофічного затоплення, аналізується характер розміщення цієї зони на території міста із виявленням найбільш небезпечних впливів на окремі райони міста.

8.3.4 3 метою встановлення обмежень, що створюються зоною можливого небезпечного радіоактивного забруднення від надзвичайних ситуацій на АЕС, аналізується характер розміщення цієї зони по відношенню до межі міста із визначенням необхідності евакуації населення і працюючих за межі міста.

Примітка. Зазначена зона повинна бути визначеною у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області.

8.4 Містобудівне моделювання небезпек на території малого міста із значним містобудівним об'єктом від можливих надзвичайних ситуацій

8.4.1 Містобудівне моделювання найбільш значного впливу небезпечного хімічного забруднення від можливих надзвичайних ситуацій на магістралях залізниці в межах міста (із врахуванням точкових хімічно небезпечних об'єктів) включає побудову зонування можливого хімічного забруднення, що складається із трьох зон впливу.

Зазначене містобудівне моделювання містить такі підходи:

1) моделювання базується на оціночних показниках чисельності населення на територіях узагальненої існуючої багатоповерхової та садибної забудови в межах міста. Ці показники відсутні у переліку вихідних даних, які надаються для розроблення генерального плану, в тому числі, для розроблення розділу інженерно-технічних заходів у його складі як на мирний час, так і на особливий період. Але для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час використання таких показників є важливою складовою у зв'язку із необхідністю побудови зонування на території міста;

2) топографічною основою розроблення містобудівної моделі є план сучасного використання території із розміщенням ділянок узагальненої садибної та багатоповерхової забудови, орієнтовні межі яких можуть бути визначені графічно;

8.4.2 Містобудівний аналіз включає побудову найбільшої небезпечної зони розповсюдження хімічного забруднення від можливої аварії із 60-тонною цистерною з хлором на магістралях залізниці.

перша зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 0 км до 2,5 км);
друга зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 2,5 км до 5,0 км);
третя зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 5,0 км і більше).

Основні параметри зон впливу можливого хімічного забруднення за чисельністю населення на території багатоповерхової та садибної забудови міста наведено у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Основні параметри зон впливу можливого хімічного забруднення за чисельністю населення на території багатоповерхової та садибної забудови міста

Найменування адміністративних районів з чисельністю населення та перелік узагальнених видів забудови	Перша зона (0-2,5 км), тис.осіб	Друга зона (2,5-5,0 км), тис.осіб	Третя зона (більше 5,0 км), тис.осіб
Багатоповерхова
Садибна

8.4.3 Для повної орієнтовної оцінки розподілу чисельності населення та працюючих виконується оціночний містобудівний аналіз щодо основного розміщення промисловості та інших галузей економіки по відношенню до зон впливу можливого хімічного забруднення.

Підсумкова таблиця основних параметрів містобудівної моделі зон можливого небезпечного хімічного забруднення у місті від магістралей залізниці наведено у таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 - Основні параметри містобудівної моделі зон можливого небезпечного хімічного _ * забруднення у місті від магістралей залізниці

№ з/п	Найменування адміністративних районів з чисельністю населення та перелік узагальнених видів забудови	Перша зона (0-2,5 км), тис. осіб	Друга зона (2,5-5,0 км), тис. осіб	Третя зона (більше 5,0 км), тис. осіб
	м. (чисельність населення	тис. осіб, чисельність НПЗ	тис. осіб)
1	Багатоповерхова, тис. осіб
2	Садибна, тис. осіб
3	Всього за зонами, тис.осіб
4	Орієнтовний розподіл НПЗ за зонами, %
5	Орієнтовний розподіл НПЗ за зонами, тис. осіб
	Всього по місту
* За наявності додається графа щодо можливого катастрофічного затоплення.

8.4.4 До висновків щодо заходів захисту населення та працюючих у сховищах із трьома режимами фільтровентиляції та проведення необхідних екстрених піших евакуаційних заходів, які визначаються при застосуванні зазначеної містобудівної моделі, відносяться:

1) на частині території зони можливого хімічного забруднення, яка виникає під дією певного напрямку вітру на відстані до 2,5 км, перша зона (в середньому 30-хвилинне переміщення небезпечної хімічної речовини) від небезпечного джерела. Захист населення та працюючих повинен передбачатись за допомогою сховищ з протихімічним захистом у постійній готовності;

3) на більш віддалених відстанях захист населення і працюючих переважно передбачається за допомогою швидкої евакуації у напрямку під прямим кутом до напрямку переміщення хімічно небезпечної речовини. Для евакуації у цьому випадку повинні використовуватися як магістралі сталого функціонування, так і звичайні вулиці, проїзди та території зелених насаджень за умови забезпечення необхідної швидкості руху. Загальні параметри ємності та режими готовності сховищ, які повинні мати обладнання із трьома режимами фільтровентиляції, представлені у 8.5.

8.5 Забезпечення сховищами із трьома режимами фільтровентиляції працюючих та населення малого міста із значним містобудівним об'єктом

8.5.1 Аналіз існуючих захисних споруд міста виконується у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період згідно з 7.3.1 ДСТУ-Н Б Б. 1.1-20. За наявності такого підрозділу у складі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час робиться посилання на цей підрозділ.

8.5.2 Виконується аналіз розміщення існуючих сховищ та ПРУ у зонах можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці та точкових ХНО. Результати аналізу представляються в таблицях по зонах. Для ПРУ надаються пропозиції щодо їх переобладнанна у сховища з трьома режимами фільтровентиляції.

8.5.3 Розрахунок потреб щодо забезпечення сховищами населення та найбільшої працюючої зміни міста виконується у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період згідно з 7.3.1 ДСТУ-Н Б Б. 1.1-20. За наявності такого підрозділу у складі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час робиться посилання на цей підрозділ.

8.5.4 Виконується аналіз розміщення ділянок новобудов багатоквартирного будівництва у відповідних зонах можливого хімічного забруднення. Результати аналізу представляються в таблиці по зонах.

8.5.5 Виконується орієнтовна оцінка потреби у ємності сховищ з трьома режимами фільтровентиляції із зазначенням режиму готовності сховищ у разі виникнення надзвичайної ситуації на ХНО.

Відповідно до зонування за трьома зонами впливу можливого хімічного забруднення режим готовності сховищ, які мають обладнання із трьома режимами фільтровентиляції повинен бути наступним.

1) на відстані до 2,5 км від джерела можливого хімічного забруднення захист населення та працюючих повинен здійснюватись за допомогою сховищ із протихімічним захистом у постійній готовності;

2) на відстані від 2,5 км до 5,0 км організовуються сховища із протихімічним захистом, стан готовності яких може бути відновлено за 10-15 хв.

Для існуючих сховищ та ПРУ, які реконструюються до сховищ з трьома режимами фільтровентиляції, повинен передбачатися законсервований режим готовності, який відновлюється за 10-15 хв.

Для сховищ, які повинні бути побудовані на ділянках нового багатоквартирного житлового будівництва, повинен передбачатися режим готовності відповідно до зонування.

8.6 Основні пропозиції щодо евакуаційних заходів у межах малого міста із значним містобудівним об'єктом на мирний час

8.6.1 Комплексна містобудівна модель формування надзвичайних ситуацій на мирний час (за відсутності впливу АЕС) складається з декількох рівнів територіальної небезпеки від можливих надзвичайних ситуацій на впливових хімічно небезпечних об'єктах.

I узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає на найбільшому точковому ХНО.

II узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО.

III узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО та на магістралях залізниці.

Найбільш небезпечним є третій рівень.

8.6.2 Основні часові терміни та напрямки проведення евакуаційних заходів на мирний час:

3) у всіх інших випадках необхідно використовувати швидку евакуацію населення в напрямку, перпендикулярному до напрямку розповсюдження хмари із небезпечними для людини речовинами. Максимальний час на прийняття рішення разом із проведенням евакуації 30^45 хв;

8.6.3 У разі дії можливої надзвичайної ситуації на АЕС необхідно передбачати евакуаційні заходи, що визначені у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області (при цьому якщо межа зони можливого небезпечного радіоактивного забруднення проходить по території міста, евакуаційні заходи виконуються для всього міста).

У разі неможливості завчасного проведення евакуаційних заходів передбачається розміщення населення та працюючих міста у сховищах, визначених розділом ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у складі генплану міста.

8.7 Забезпечення сталого функціонування інженерно-транспортної інфраструктури міста на мирний час

Примітка. Виконання пункту 8.7 здійснюється за порядком виконання пункту 7.7.

8.8 Гідротехнічні заходи на мирний час

Примітка. Виконання пункту 8.8 здійснюється за порядком виконання пункту 7.8.

8.9 Протипожежні заходи на мирний час

Примітка. Виконання пункту 8.9 здійснюється за порядком виконання пункту 7.9.

9 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МАЛОГО МІСТА (ВІДСУТНІ ВПЛИВОВІ НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ'ЄКТИ), СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ, СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

9.1 Зонування за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) виконується у розділах ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування територій АРК, областей, районів і складається із зони можливого небезпечного радіоактивного забруднення, можливого хімічного забруднення, умовно безпечних районів (це 100-кіпометрова зона можливого сильного радіоактивного забруднення) та безпечних районів (за межею 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення).

В залежності від часу на проведення евакуаційних заходів у цих зонах можливі два варіанти створення системи захисту населення.

За першим варіантом (часу на проведення евакуаційних заходів недостатньо) населення розміщується у ПРУ чи у сховищах з трьома режимами фільтровентиляції.

За другим варіантом (часу на проведення евакуаційних заходів достатньо) населення евакуюється на територію безпечних (тип 1, тип 2) або безпечних районів завчасно.

Перебування у зонах можливого небезпечного або сильного радіоактивного забруднення потребує створення протирадіаційних укриттів, але з різним ступенем захисту. Розміщення евакуйованого населення на території безпечних районів не потребує захисних споруд.

У зв'язку із тим, що масштаби евакуаційних заходів на мирний час менші ніж в особливий період, то можливе розміщення евакуйованого населення без помітного перенавантаження інженерної інфраструктури в безпечних (тип 1, тип 2) та безпечних районах. Тобто сталість інженерної інфраструктури на мирний час зможе забезпечити мешканців додаткового евакуйованого населення або передбачити тимчасове користування інженерною інфраструктурою за нормативами особливого періоду.

Основні техніко-економічні показники розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (таблиця А.З).

9.2 Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.5).

Вихідна інформація (згідно з додатком В (В.5)), яка одержана від територіальних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту України та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК, облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськради, надається замовником .

В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) як вихідні дані використовуються графічні та текстові матеріали генерального плану населеного пункту. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста (селища міського типу, сільського населеного пункту). Мирний час" виконується на копії основного креслення генерального плану у вдвічі меншому масштабі.

9.3 Планувальна організація території малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) як містобудівний засіб вирішення завдань евакуації населення зазначеного населеного пункту на мирний час

9.3.1 Виконання розділу на мирний час починається з аналізу базового вирішення планувальної структури малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) відповідно до генерального плану. Аналізується система магістралей загальноміського та районного значення населеного пункту, визначаються найбільш придатні магістралі для проведення евакуаційних заходів.

В аналізі планувальної структури робиться акцент на виявлення її особливостей, що забезпечують розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста на мирний час", а саме, забезпечення завдань рятування населення на мирний час містобудівними засобами.

В цілому аналізуються планувальні вирішення, що створюють містобудівні умови щодо ефективного функціонування системи магістралей сталого функціонування, зокрема, створення найбільш зручних зв'язків із зовнішніми магістралями, що пов'язують населений пункт з основними напрямками можливої евакуації населення за його межі.

9.3.2 Зображення магістралей сталого функціонування на мирний час

У графічному викладенні система магістралей сталого функціонування на мирний час зображується двома паралельними лініями (необхідного кольору) до осі магістралі на відстані, яка відповідає найбільш оптимальному візуальному виявленню цієї системи на кресленні. Хоча це не виключає, за необхідності, можливості використання інших вулиць та проїздів для переміщення населення від можливої хімічної та іншої небезпеки.

До таких магістралей формується система вимог щодо розміщення нових та функціонування існуючих потенційно небезпечних об'єктів, які розміщені поблизу магістралей сталого функціонування. Для цього визначена зона обмежень розміщення ПНО завширшки 100 м по обидва боки від осі магістралі сталого функціонування. На цих об'єктах у перспективі повинні застосовуватись безпечні технології або вони повинні передбачатись до винесення до промислової зони.

9.4 Обмеження, які можуть створюватись техногенно небезпечними об'єктами на території малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) щодо безпечного проведення евакуаційних заходів

Примітка. Виконання пункту 9.4 здійснюється за порядком виконання пункту 8.3.

9.5 Містобудівне моделювання небезпек на території малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) від можливих надзвичайних ситуацій

Примітка. Виконання пункту 9.5 здійснюється за порядком виконання пункту 8.4.

9.6 Забезпечення сховищами із трьома режимами фільтровентиляції працюючих та населення малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту)

Примітка. Виконання пункту 9.6 здійснюється за порядком виконання пункту 8.5, окрім. 8.5.3.

9.7 Основні пропозиції щодо евакуаційних заходів у межах малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) на мирний час

Примітка. Виконання пункту 9.7 здійснюється за порядком виконання пункту 8.6 .

9.8 Забезпечення сталого функціонування інженерно-транспортної інфраструктури малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) на мирний час

Примітка. Виконання пункту 9.8 здійснюється за порядком виконання пункту 7.7.

9.9 Гідротехнічні заходи в межах малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту)на мирний час

Примітка. Виконання пункту 9.9 здійснюється за порядком виконання пункту 7.8.

9.10 Протипожежні заходи в межах малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) на мирний час

Примітка. Виконання пункту 9.10 здійснюється за порядком виконання пункту 7.9.

ДОДАТОК А (обов'язковий)

ФОРМА ТА СКЛАД ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) У СКЛАДІ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МИРНИЙ ЧАС

Таблиця А.1 - Основні техніко-економічні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування території АРК, області та району на мирний час

№ з/п	Найменування показника	Величина показника	Джерело інформації*
1	Населення (всього-тис. осіб)		Табл. у додатку до розділу **
2	Населення у першій зоні впливу можливого хімічного забруднення магістральної залізниці на відстані до 2,5 км (тис. осіб)		Те саме
3	Населення у другій зоні впливу можливого хімічного забруднення магістральної залізниці разом із аміакопроводом на відстані від 2,5 км до 5,0 км (тис. осіб)		»»
4	Населення у зоні можливого катастрофічного затоплення за межами першої та другої зон можливого впливу від ХНО (тис. осіб)		»»
5	Населення в умовно безпечних та безпечних районах разом (за межами першої та другої зон можливого впливу від ХНО та можливого катастрофічного затоплення) (тис. осіб)		»»
6	Потреба у ємності безпечних районів (чисельність населення у 30- або 50-км зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення (тис. осіб)		»»
7	Чисельність евакуйованого населення, яке може бути розміщено на місцевому житловому фонді при забезпеченості у м² на особу в умовно безпечних районах (тис. осіб)		Табл. у додатку до розділу **
8	Чисельність евакуйованого населення, яке може бути розміщено на місцевому житловому фонді при забезпеченості у м² на особу в безпечних районах (тис. осіб)		Те саме
9	Потреба у ємності захисних споруд всього (тис. місць)		Табл. у додатку до розділу
10	Потреба у ємності сховищ з трьома режимами фільтровентиляції у першій зоні впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці разом із аміакопроводом на відстані до 2,5 км (тис. місць)		Те саме
11	Потреба у ємності сховищ з трьома режимами фільтровентиляції у другій зоні впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці разом із аміакопроводом на відстані від 2,5 км до 5,0 км (тис. місць)		»»
12	Потреба у ємності ПРУ (тис.місць)		»»

Примітка. * знаходження показника у таблиці додатка або у розділі записки);

** пропущені номери відповідають номерам підрозділів або додатків у складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час;

аналіз реалізації розділів ІТЗ ЦЗ (ЦО), що розроблені після введення в дію ДБН Б. 1.1-5, виконується за цими показниками.

Таблиця А. 2 - Основні техніко-економічні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генерального плану міста на мирний час у складі генерального плану міста (від середнього до найзначнішого)

N з/п

Найменування показника

Величина

показника

Джерело інформації*

Існуючі сховища (тис. осіб)

Табл. у додатку до розд. **

Існуючі ПРУ (тис. осіб)

Табл. у додатку до розд. **

Розміщення існуючих сховищ у зонах можливого хімічного забруднення від магістралей залізниці

	У першій зоні можливого хімічного забруднення від хімічно-небезпечних об’єктів (ХНО) знаходяться існуючі сховища:	Тексту підрозділі
3	кількість сховищ (одиниць)	Те саме
4	загальна ємність (осіб)	»»
	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі сховища:	»»
5	кількість сховищ (одиниць)	»»
6	загальна ємність (осіб)	»»
	У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі сховища:	»»
7	кількість сховищ (одиниць)	»»
8	загальна ємність (осіб)	»»
	Всього по зонах (існуючих сховищ)	Тексту підрозділі
9	кількість сховищ (одиниць)	Те саме
10	загальна ємність (осіб)	»»

Розміщення існуючих ПРУ у зонах можливого хімічного забруднення від магістралей залізниці

	У першій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі ПРУ:	Текст у підрозділі **
11	кількість ПРУ (одиниць)	»»
12	загальна ємність (осіб)	»»
	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі ПРУ:	»»
13	кількість ПРУ (одиниць)	»»
14	загальна ємність (осіб)	»»

У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі ПРУ:

»»

15	кількість ПРУ (одиниць)	»»
16	загальна ємність (осіб)
	Всього по зонах (існуючих ПРУ)	Текст у підрозділі **
17	кількість ПРУ (одиниць)	Те саме
18	загальна ємність (осіб)	»»

Розміщення існуючих станцій метрополітену у зонах можливого хімічного забруднення від магістралей залізниці

19	У першій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться станції метрополітену (одиниць)	Текст у підрозділі **
20	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться станції метрополітену (одиниць)	»»
21	У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться станції метрополітену (одиниць)	»»
22	Всього по зонах станції метрополітену (одиниць)	»»

Потреби щодо забезпечення сховищами населення та найбільшої працюючої зміни міста

23	Населення міста (тис. осіб)	Табл.
24	Найбільша працююча зміна (оціночно) (тис. осіб)	Табл. **
25	Існуючі придатні (для розрахунку) сховища та реконструйовані ПРУ у сховища за можливості використання (тис. осіб)	Табл.
26	Потреба у сховищах із врахуванням існуючих (тис. осіб)	Табл.
27	Ємність сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва у місті на перспективу (тис. осіб)	Табл.
28	Орієнтовний реальний обсяг використання потенціалу можливого будівництва сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва у місті на перспективу (тис. осіб)	Табл.
29	Потреба у сховищах на розрахунковий етап після використання потенціалу можливого будівництва сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва (тис. осіб)	Текст у підрозділі Табл.

Оцінка розміщення потенційних сховищ, які можуть бути побудовані у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва у місті на розрахунковий етап по відношенню до зон можливого хімічного забруднення від магістралей залізниці

30	У першій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться потенційні сховища (тис. осіб)	Табл.
31	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться потенційні сховища (тис. осіб)	Те саме
32	У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться потенційні сховища (тис. осіб)	»»
33	Всього по зонах потенційні сховища (тис. осіб)	»»

Основні оціночні параметри містобудівної моделі найбільших зон можливого небезпечного хімічного забруднення у місті від магістралей залізниці

34	У першій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходиться населення (тис. осіб)	Табл.
35	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходиться населення (тис. осіб)	Те саме
36	У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходиться населення (тис. осіб)	»»
37	Всього по зонах населення (тис. осіб)	»»

Орієнтовна оцінка потреби у кількості сховищ, обладнаних протихімічним захистом із зазначенням режиму готовності сховищ у разі виникнення надзвичайної ситуації на ХНО

38	Ємність сховищ, які обладнуються трьома режимами фільтровентиляції з постійною готовністю (перша зона) (тис. осіб)		Текст у підрозділі **
39	Ємність сховищ, які обладнуються трьома режимами фільтровентиляції із законсервованим режимом готовності - приведення у стан готовності за 10-15 хв. (друга зона) (тис. осіб)		Текст у підрозділі **

Можливі масштаби евакуації населення за комплексною містобудівною моделлю формування надзвичайних ситуацій на мирний час

40	І узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає на двох найбільших точкових ХНО. Загальна чисельність населення під впливом надзвичайних ситуацій (тис.осіб)	Текст у підрозділі **
41	II узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО. Загальна чисельність населення під впливом надзвичайних ситуацій (тис.осіб)	Те саме
42	Загальна чисельність населення під впливом вищезазначених та додаткових надзвичайних ситуацій (тис.осіб)	»»
43	III узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових та на лінійних ХНО. Загальна чисельність населення під впливом надзвичайних ситуацій (перша зона), в тому числі додаткових	»»

Об'єкти впливу на функціонування магістралей сталого функціонування

44	ХНО у 300-метровій зоні від магістралей сталого функціонування (одиниць)	Табл. **
45	ПНО (без ХНО та АЗС, АГЗП, АГЗС, АЗК, АГНСК) (одиниць)	Табл. **
46	Магістралі сталого функціонування, на яких розміщені АЗС, АГЗП, АГЗС, АЗК, АГНСК: (одиниць)	Табл. _**
47	Загальна кількість АЗС, АГЗП, АГЗС, АЗК, АГНСК на магістралях сталого функціонування (одиниць)	Табл. **

Примітка. * знаходження показника у таблиці додатка або у розділі записки);

** пропущені номери відповідають номерам підрозділів або додатків у складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час;

аналіз реалізації розділів ІТЗ ЦЗ (ЦО), що розроблені після введення в дію ДБН Б.1.1-5, виконується за цими показниками.

Таблиця А.З - Основні техніко-економічні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генерального плану малого міста (наявність АЕС, значного хімічно небезпечного об'єкта, значного залізничного вузла тощо або за відсутності впливових небезпечних об'єктів), селища міського типу, сільського населеного пункту

№ з/п

Найменування показника

Величина

показника

Джерело інформації*

Існуючі сховища (тис. осіб)

Табл. у додатку до розд. **

Існуючі ПРУ (тис. осіб)

Табл. _ у додатку до розд. **

Розміщення існуючих сховищ у зонах можливого хімічного забруднення від магістралей залізниці

	У першій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі сховища:	Текст у підрозділі **
3	кількість сховищ (одиниць)	Те саме
4	загальна ємність (осіб)	»»
	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі сховища:	»»
5	кількість сховищ (одиниць)	»»
6	загальна ємність (осіб)	»»
	У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі сховища:	»»
7	кількість сховищ (одиниць)	»»
8	загальна ємність (осіб)	»»
	Всього по зонах (існуючих сховищ):	»»
9	кількість сховищ (одиниць)	»»
10	загальна ємність (осіб)	»»

Розміщення існуючих ПРУ у зонах можливого хімічного забруднення від магістралей залізниці

	У першій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі ПРУ:	Текст у підрозділі **
11	кількість ПРУ (одиниць)	Те саме
12	загальна ємність (осіб)	»»
	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі ПРУ:	»»
13	кількість ПРУ (одиниць)	»»
14	загальна ємність (осіб)	»»
	У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться існуючі ПРУ:	»»
15	кількість ПРУ (одиниць)	»»
16	загальна ємність (осіб)	»»
І	Всього по зонах (існуючих ПРУ):	»»
17	кількість ПРУ (одиниць)	»»
18	загальна ємність (осіб)	»»

Потреби щодо забезпечення сховищами населення та найбільшої працюючої зміни міста

19	Населення міста (тис. осіб)	Табл. **
20	Найбільша працююча зміна (оціночно) (тис. осіб)	Табл. , , ”
21	Існуючі придатні (для розрахунку) сховища та реконструйовані ПРУ у сховища за можливості використання (тис. осіб)	Табл. , **
22	Потреба у сховищах із врахуванням існуючих (тис. осіб)	Табл. , **
23	Ємність сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва у місті на перспективу (тис. осіб)	Табл. **
24	Орієнтовний реальний обсяг використання потенціалу можливого будівництва сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва у місті на перспективу (тис. осіб)	Табл. **
25	Потреба у сховищах на розрахунковий етап після використання потенціалу можливого будівництва сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва (тис. осіб)	Текст у підрозділі Табл. **

26	У першій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться потенційні сховища (тис.осіб)	Табл. **
27	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться потенційні сховища (тис.осіб)	Те саме
28	У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходяться потенційні сховища (тис.осіб)	»»
29	Всього по зонах потенційні сховища (тис.осіб)	»»

ЗО	У першій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходиться населення (тис.осіб)	Табл. **
31	У другій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходиться населення (тис. осіб)	Табл. **
32	У третій зоні можливого хімічного забруднення від ХНО знаходиться населення (тис. осіб)	Те саме
33	Всього по зонах населення (тис. осіб)	»»

34	Ємність сховищ, які обладнуються трьома режимами фільтровентиляції із постійною готовністю (перша зона) (тис.осіб)		Текст у підрозділі **
35	Ємність сховищ, які обладнуються трьома режимами фільтровентиляції із законсервованим режимом готовності - приведення у стан готовності за 10-15 хв (друга зона) (тис.осіб)		Те саме

36	І узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає на двох найбільших точкових ХНО. Загальна чисельність населення під впливом надзвичайних ситуацій (тис.осіб)	Текст у підрозділі **
37	II узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО. Загальна чисельність населення під впливом надзвичайних ситуацій (тис.осіб)	Те саме
38	Загальна чисельність населення під впливом вищезазначених та додаткових надзвичайних ситуацій (тис.осіб)	»»
39	III узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових та лінійних ХНО. Загальна чисельність населення під впливом надзвичайних ситуацій (перша зона), в тому числі додаткових	»»

Об'єкти впливу на функціонування магістралей сталого функціонування

40	ХНО у 100-метровій зоні від магістралей сталого функціонування (одиниць)	Табл. _**
41	ПНО ( без ХНО та АЗС, АГЗП, АГЗС, АЗК, ЛГНСК) (одиниць)	Те саме
42	Магістралі сталого функціонування, на яких розміщені АЗС, АГЗП, АГЗС, АЗК, АГНСК: (одиниць)	Табл. **
43	Загальна кількість АЗС, АГЗП, АГЗС, АЗК, АГНСК на магістралях сталого функціонування (одиниць)	Табл. **

Примітка. * знаходження показника у таблиці додатка або у розділі записки);

** пропущені номери відповідають номерам підрозділів або додатків у складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час;

аналіз реалізації розділів ІТЗ ЦЗ (ЦО), що розроблені після введення в дію ДБН Б.1.1-5, виконується за цими показниками.

ДОДАТОК Б (обов'язковий)

ФОРМА ТА СКЛАД ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБЛЕННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) У СКЛАДІ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МИРНИЙ ЧАС*

Примітка. * При внесенні змін у містобудівну документацію завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час містить розділи, що відповідають завданню на внесення змін у містобудівну документацію

Б.1 Завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування території АРК, області на мирний час

ЗАВДАННЯ

на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час

до схеми планування території АРК, області

№ з/п	Розділи завдання	Зміст розділів завдання
1	Підстава для видачі завдання та розроблення розділу інженерно- технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), [далі - ІТЗ ЦЗ (ЦО)]	Договір № від р.
2	Замовник розділу
3	Організація-розробник
4	Нормативні документи, раніше виконані роботи (науково-дослідні, проектні та інші), врахування яких обов'язкове при проектуванні	- ДБН В. 1.2- 4 - 2006 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)"; - ДБН Б. 1.1-5 - 2007 Друга частина "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у містобудівній документації"; - Схема планування території АРК, області, розроблена __у __ РОЦІ
5	Вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	Наявність факторів потенційної небезпеки: - переліки хімічно небезпечних об'єктів з їх характеристикою; - переліки потенційно небезпечних об'єктів; - державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки; - реєстр звувонебезпечних ділянок області, розвитку карсту, підтоплених територій з їх характеристиками;
		- розміщення складів боєприпасів, в тому числі застарілих, із зоною розлітання боєприпасів у разі надзвичайної ситуації; - негативні впливи на певні території області найбільш масштабних природних стихійних явищ та шляхи евакуації у разі необхідності; - обмежуючі фактори, що розміщені поза межами області або поза межами України (в т.ч. - зони можливого катастрофічного затоплення від одночасного прориву гребель); - наявність сховищ та їх основні характеристики, зокрема щодо їх придатності або непридатності за цільовим використанням в цілому у містах та районах, в тому числі, в інших потенційних місцях розміщення евакуйованих (поза населеними пунктами)
6	Інші вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	Характеристики території області щодо прийому та розміщення евакуйованого населення - житловий фонд міст і селищ та житловий фонд відповідних районів
7	Розрахункова чисельність населення і	Згідно зі схемою планування території АРК, області
8	Основні вимоги до розділу	а) надати основні характеристики (на існуючий стан та на розрахунковий етап) щодо потреб у кількісних параметрах системи герметичних захисних споруд з трьома режимами фільтровентиляції по області в цілому, в тому числі за містами обласного значення та районами; б) визначити найбільш придатні території області (безпечні (тип 1 та тип 2) та безпечні райони) для розміщення евакуйованих з міст та інших населених пунктів від вражаючих факторів хімічно небезпечних об'єктів разом із іншими об'єктами та можливими видами впливової потенційної небезпеки (зокрема катастрофічне затоплення та сейсмічна активність) та оцінити потенційну ємність цих територій (за ємністю житлового фонду) на існуючий стан та на розрахунковий етап; в) визначити заходи щодо містобудівного формування транспортної інфраструктури для забезпечення зв'язку із безпечними районами; г) передбачити напрямки автономізації систем водопостачання та енергопостачання; д) визначити основні населені пункти на території безпечних районів, де можуть розміщуватись заклади обслуговування евакуйованого населення (медичного та побутового).
9	Склад проектних документів розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", М 1:200 000. Пояснювальна записка.
10 .	Оформлення проектних документів розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) та кількість примірників, що передається замовнику	Два примірники документації на паперових носіях та додатково кольоровий ламінований демонстраційний примірник креслень.
11	Погодження проекту	Управління містобудування і архітектури обласної держадміністрації надсилає проект розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території АРК, області на погодження та експертизу відповідно до встановленого порядку.

Представники виконавця Директор проектної організації " " 20 о. Виконавці Головний архітектор проекту** " " 20 о. Головний інженер проекту " " 20 о.	Представник замовника Начальник уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури обласної держадміністрації або орган відповідного рівня АРК " " 20 о. ПОГОДЖЕНО Начальник структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) обласної державної адміністрації або орган відповідного рівня АРК " " 20 о. " " 20 о.

Примітка; * Згідно з наступними документами:

наказ Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 108 "Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради";
наказ Мінрегіону України від 16.11.2011 р. № 290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документаці";
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" від 25.05.2011 №548.

У разі відсутності головного архітектора розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) ставиться підпис начальника підрозділу головного інженера проекту.

Б.2 Завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території району на мирний час

)

ПОГОДЖЕНО

Начальник територіального органу спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільного захисту (цивільної оборони) України (адмінрайон

ЗАТВЕРДЖЕНО

Голова райдержадміністрації

ПОГОДЖЕНО

Начальник територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільного захисту (цивільної оборони) України (адмінрайон)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Голова райдержадміністрації

" " 20 р. " " 20 р.

ЗАВДАННЯ

на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час

до схеми планування території адміністративного району

№ з/п	Розділи завдання	Зміст розділів завдання
1	Підстава для видачі завдання та розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), [далі - ІТЗ ЦЗ (ЦО)]	Договір № від р.
2	Замовник розділу
3	Організація-розробник
4	Нормативні документи, раніше виконані роботи (науково-дослідні, проектні та інші), врахування яких є обов'язковим при проектуванні	- ДБН В. 1.2-4-2006 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)"; -ДБН Б. 1.1-5-2007 Друга частина "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у містобудівній документації"; - Схема планування території АРК, області, розроблена V році; - Схема планування території району, розроблена V ' РОЦІ
5	Вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	Наявність факторів потенційної небезпеки: - переліки хімічно небезпечних об'єктів 3 їх характеристикою; - переліки потенційно небезпечних об'єктів; - державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки; - реєстр звувонебезпечних ділянок області, розвитку карсту, підтоплених територій 3 їх характеристиками; - розміщення складів боєприпасів, в тому числі застарілих, із зоною розлітання боєприпасів у разі надзвичайної ситуації; \|
5	Вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	- негативні впливи на певні території області найбільш масштабних природних стихійних явищ та шляхи евакуації у разі необхідності (в т.ч. зони можливого катастрофічного затоплення від одночасного прориву гребель); - обмежуючі фактори, що розміщені поза межами області або поза межами України; - наявність сховищ та їх основні характеристики, зокрема щодо їх придатності або непридатності за цільовим використанням в цілому у містах та районах, в тому числі, в інших потенційних місцях розміщення евакуйованих (поза населеними пунктами)
6	Інші вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	Показники чисельності населення та житловий фонд по кожному населеному пункту адміністративного району на існуючий стан
7	Розрахункова чисельність населення	Згідно зі схемою планування території АРК, області
8	Основні вимоги до розділу	а) Надати основні характеристики (на існуючий стан та на розрахунковий етап) щодо потреб у кількісних параметрах системи герметичних захисних споруд з трьома режимами фільтровентиляції по області в цілому, в тому числі за містами обласного значення та районами; б) визначити найбільш придатні території адміністративного району (безпечні (тип 1 та тип 2) та безпечні райони) для розміщення евакуйованих з міст та інших населених пунктів від вражаючих факторів хімічно небезпечних об'єктів разом із іншими об'єктами та можливими видами впливової потенційної небезпеки (зокрема катастрофічне затоплення та сейсмічна активність) та оцінити потенційну ємність цих територій (за ємністю житлового фонду) на існуючий стан та на розрахунковий етап; в) визначити заходи щодо містобудівного формування транспортної інфраструктури для забезпечення зв'язку із безпечними районами; г) передбачити напрямки автономізації систем водопостачання та енергопостачання; д) визначити основні населені пункти на території безпечних районів, де можуть розміщуватись заклади обслуговування евакуйованого населення (медичного та побутового).
9	Склад проектних документів розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", М 1:200 000. Пояснювальна записка
10	Оформлення проектних документів розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) та кількість примірників, що передається замовнику	Два примірники документації на паперових носіях та додатково кольоровий ламінований демонстраційний примірник креслень
11	Погодження проекту	Управління містобудування і архітектури обласної держадміністрації надсилає проект розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території району погодження та експертизу відповідно до встановленого порядку.*

Представники виконавця Директор проектної організації

" " 20 о. Виконавці

Головний архітектор проекту”

" " 20 о. Головний інженер проекту

" " 20 о.

Представник замовника Начальник спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури районної держадміністрації або орган відповідного рівня АРК

" " 20 о.

ПОГОДЖЕНО

Начальник структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) обласної державної адміністрації або орган відповідного рівня АРК

" " 20 о.

Примітка: згідно з наступними документами:

наказ Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 108 "Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради";
наказ Мінрегіону України від 16.11.2011 р. № 290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації";
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" від 25.05.2011 №548.

** \

Б.З Завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генерального плану міста (від середнього до найзначнішого) на мирний час

ПОГОДЖЕНО Начальник територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільного захисту (цивільної оборони) України (АРК, область) " ” 20 о.	ЗАТВЕРДЖЕНО міський голова " " 20 0.

ЗАВДАННЯ

на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час до генерального плану міста

№ з/п	Найменування розділів завдання	Зміст розділів завдання
1	Підстава щодо видачі завдання	Договір № від
2	Замовник розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)
3	Організація-розробник
4	Нормативні документи, раніше виконані роботи (науково-дослідні, проектні та інші) нормативні документи, врахування яких є обов'язковими при проектуванні	- ДБН В. 1.2-4- 2006 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)"; -ДБН Б. 1.1-5 - 2007 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у містобудівній документації; - Схема планування території АРК, області, розроблена у ___ році - Генеральний план м, розроблений у ____ році
5	Вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), які надаються структурним підрозділом з питань надзвичайних ситуацій	- перелік хімічно небезпечних об'єктів; - перелік хімічно небезпечних об'єктів, розташованих за межами міста, в ЗМХЗ яких потрапляє територія міста; - зони можливого впливу транскордонних загроз; - перелік потенційно небезпечних об'єктів, розташованих на території міста; -державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки; - характеристики територіального розподілу екзогенних геологічних процесів (зони поширення зсувів, селів, карсту, лавин, підтоплення, паводку); - зони (лінії) катастрофічного затоплення (у разі прориву гребель або дамб); - територіальна характеристика сейсмічної небезпеки; - наявність захисних споруд та їх основні характеристики, зокрема щодо їх придатності або непридатності за цільовим використанням в цілому по місту.
6	Розрахункова чисельність населення	Згідно з генеральним планом
7	Вимоги щодо організації системи захисних споруд ЦЗ	Система ЗС ЦЗ (ЦО) повинна забезпечити укриття всього населення міста з урахуванням розміщення населення і працюючих у денний та нічний час (з урахуванням рівня та обсягів розроблення генерального плану згідно з ДБН Б.1. .1-15). Визначити основні напрямки освоєння зони підземного простору із врахуванням переважного розміщення в місцях великого скупчення людей та районах з високою щільністю населення (з урахуванням рівня та обсягів розроблення генерального плану згідно з ДБН Б.1.1-15).
8	Основні вимоги до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	На кресленні "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", включаючи рішення проектного плану, показуються: - оціночне зонування території міста від хімічно небезпечних об'єктів (точкових та лінійних); - хімічно небезпечні об'єкти, які мають глибину зони можливого хімічного забруднення, в т.ч. зони впливу щодо ризиків транскордонних загроз; - території з наявністю небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів як природних (в тому числі сейсмічна небезпека), так і викликаних господарською діяльністю людини (в тому числі катастрофічне затоплення від одночасного прориву гребель); - зони розповсюдження зсувів, селів та карсту; - підтоплювані території та порушені підземними виробками території; - система вулиць та доріг, в тому числі магістралі сталого функціонування (які зафіксовані планом "зелених ліній"); - магістральні інженерні мережі та головні споруди водопостачання, елекгро- та газопостачання; - з кількість населення, що розміщується в сховищах із трьома режимами фільтровентиляції, за небезпечними зонами міста; - умовні зони потенційного освоєння підземного простору, переважно на базі можливого будівництва підземних станцій метрополітену, зони гірничих виробок, що переведені у захисні споруди, або виконується проектна документація на їх переведення і які повинні мати протихімічне обладнання з трьома режимами фільтровентиляції.
	Основні вимоги до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	Пояснювальна записка розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час до генерального плану міста повинна містити містобудівне обґрунтування проектних пропозицій щодо забезпечення сталого функціонування населеного пункту (з урахуванням рівня та обсягів розроблення генерального плану згідно з ДБН Б.1. 1-15): - основні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО); - оціночний розрахунок чисельності населення, що підлягає евакуації із міста; - оціночний розрахунок ємності сховищ 3 трьома режимами фільтровентиляції для укриття населення міста із оціночним врахуванням комплексного освоєння підземного простору міста; - заходи щодо забезпечення функціонування на мирний час систем водопостачання, водовідведення, електропостачання, проводового мовлення, телефонізації та телеінформаційного забезпечення, газопостачання, теплопостачання; - гідротехнічні заходи та основні протипожежні заходи в умовах мирного часу.
9	Оформлення документів з проектування інженерно-технічних заходів з цивільної оборони	Замовнику надається проектна документація на електронному носії та чотири примірники на паперовому носії. Додатково надається один ламінований демонстраційний кольоровий примірник креслень
	Погодження	Управління містобудування і архітектури виконавчого органу ради надсилає розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) генерального плану міста на погодження та експертизу відповідно до встановленого порядку."
ПРЕДСТАВНИК ВИКОНАВЦЯ Директор проектної організації " " 20 о.	ПРЕДСТАВНИК ЗАМОВНИКА Начальник уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури міської ради " " 20 о.

Головний архітектор проекту*"	ПОГОДЖЕНО Начальник структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) обласної державної адміністрації або орган відповідного рівня АРК
" " 20 о.	" " 20 о.
Головний інженер проекту " " 20 о.	ПОГОДЖЕНО Начальник структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) міської ради " ^н 20 р.

Примітка. * за наявності наступних вихідних даних на існуючий стан вони можуть бути відображені на кресленні та включені у пояснювальну записку:

існуюче розміщення збірних евакопунктів (ЗЕП) на території міста;
існуюче розміщення проміжних пунктів евакуації (ППЕ) на території міста;
існуюче розміщення вихідних пунктів пішохідних маршрутів (ВППМ) на території міста;
існуючі маршрути евакуації населення по місту.

** Згідно з наступними документами:

наказ Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 108 "Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради”;
наказ Мінрегіону України від 16.11.2011 р. № 290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації;
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" від 25.05.2011 №548.

Б.4 Завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генерального плану малого міста (наявність АЕС, значного хімічно небезпечного об'єкта, значного залізничного вузла тощо)

ПОГОДЖЕНО

Начальник територіального органу спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільного захисту (цивільної оборони) України (АРК, область)

ЗАТВЕРДЖЕНО Міський голова

ЗАВДАННЯ на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час до генерального плану міста

№ з/п	Найменування розділів завдання	Зміст розділів завдання
1	Підстава щодо видачі завдання	Договір № від
2	Замовник розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)
3	Організація-розробник
4	Нормативні документи, раніше виконані роботи (науково-дослідні, проектні та інші), нормативні документи, врахування яких є обов'язковими при проектуванні	- ДБН В. 1.2-4 - 2006 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)"; -ДБН Б.1.1-5-2007 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у містобудівній документації"; - Схема планування території АРК, області, розроблена у ___ році - Схема планування території району, розроблена у ___ році; - Генеральний план м. , розроблений у ___ року
5	Вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), які надаються структурним підрозділом з питань надзвичайних ситуацій	- перелік хімічно небезпечних об'єктів; - перелік хімічно небезпечних об'єктів, розташованих за межами міста, в ЗМХЗ яких потрапляє територія міста; - зони можливого впливу транскордонних загроз; - перелік потенційно небезпечних об'єктів, розташованих на території міста; - державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки; - характеристики територіального розподілу екзогенних геологічних процесів (зони поширення зсувів, селів, карсту, лавин, підтоплення, паводку); - зони (лінії) катастрофічного затоплення (у разі прориву гребель або дамб); - територіальна характеристика сейсмічної небезпеки;
	Вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), які надаються структурним підрозділом з питань надзвичайних ситуацій	- наявність захисних споруд та їх основні характеристики, зокрема щодо їх придатності або непридатності за цільовим використанням в цілому по місту
6	Розрахункова чисельність населення згідно з генеральним планом
7	Вимоги щодо організації системи захисних споруд ЦЗ	Система ЗС ЦЗ (ЦО) повинна забезпечити укриття всього населення міста з урахуванням розміщення населення і працюючих у денний та нічний час (з урахуванням рівня та обсягів розроблення генерального плану згідно з ДБН Б.1.1-15)
8	Основні вимоги до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	На кресленні "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", включаючи рішення проектного плану, показуються: - оціночне зонування території міста від хімічно небезпечних об'єктів (точкових та лінійних); - хімічно небезпечні об'єкти, які мають глибину зони можливого хімічного забруднення, в т.ч. зони впливу щодо ризиків транскордонних загроз;
		- території з наявністю небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів як природних (в тому числі сейсмічна небезпека), так і викликаних господарською діяльністю людини (в тому числі катастрофічне затоплення від одночасного прориву гребель);
		- зони розповсюдження зсувів, селів та карсту;
		- підтоплювані території та порушені підземними виробками території;
		- система вулиць та доріг, в тому числі магістралі сталого функціонування (які зафіксовані планом "зелених ліній");
		- магістральні інженерні мережі та головні споруди водопостачання, електро- та газопостачання;
		- кількість населення, що розміщується в сховищах із трьома режимами фільтровентиляції, за зонами міста.
		Пояснювальна записка розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час до генерального плану міста повинна містити містобудівне обґрунтування проектних пропозицій щодо забезпечення сталого функціонування населеного пункту (з урахуванням рівня та обсягів розроблення генерального плану згідно з ДБН Б.1. 1-15):
	Основні вимоги до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	- основні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО); - оціночний розрахунок чисельності населення, що підлягає евакуації із міста; - оціночний розрахунок ємності сховищ 3 трьома режимами фільтровентиляції для укриття населення міста; - заходи щодо забезпечення функціонування на мирний час систем водопостачання, водовідведення, електропостачання, проводового мовлення, телефонізації та телеінформаційного забезпечення, газопостачання, теплопостачання; - гідротехнічні заходи та основні протипожежні заходи в умовах мирного часу.
9	Оформлення документів з проектування інженерно-технічних заходів 3 цивільної оборони	Замовнику надається проектна документація на електронному носії та чотири примірники на паперовому носії. Додатково надається один ламінований демонстраційний кольоровий примірник креслень
10	Погодження	Управління містобудування і архітектури виконавчого органу ради надсилає розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) генерального плану міста на погодження та експертизу відповідно до встановленого порядку.*

ПРЕДСТАВНИКИ ВИКОНАВЦЯ Директор проектної організації

" " 20 о.

ПРЕДСТАВНИК ЗАМОВНИКА Начальник уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури міської ради

” " 20 о.

Головний архітектор проекту’*

" " 20 о.

ПОГОДЖЕНО

" " 20 о.

Головний інженер проекту

" " 20 о.

ПОГОДЖЕНО

Начальник структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) міської ради

" " 20 о.

Примітка: * згідно з наступними документами:

наказ Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 108 "Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради";
наказ Мінрегіону України від 16.11.2011 р. № 290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документаці";
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" від 25.05.2011 N“548.

'* У разі відсутності головного архітектора розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) ставиться підпис начальника підрозділу головного інженера проекту

Б.5 Завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генерального плану малого міста (відсутні впливові небезпечні об'єкти), селища міського типу, сільського населеного пункту

ПОГОДЖЕНО

" " 20 о.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Міський голова (селищний, сільський голова)

✓

" " 20 о.

ЗАВДАННЯ на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час до генерального плану малого міста (відсутні впливові небезпечні об'єкти), селища міського типу, сільського населеного пункту

№ з/п	Найменування розділів завдання	Зміст розділів завдання
1	Підстава щодо видачі завдання:	Договір № від
2	Замовник розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО):
3	Організація розробник
4	Нормативні документи, раніше виконані роботи (науково-дослідні, проектні та інші) нормативні документи, врахування яких є обов'язковими при проектуванні;	- ДБН В. 1.2-4 - 2006 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)"; -ДБН Б.1.1-5 - 2007 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у містобудівній документації"; - Схема планування території АРК, області, розроблена у році - Схема планування території району, розроблена у році; - Генеральний план м. , розроблений V році;
5	Вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), які надаються структурним підрозділом з питань надзвичайних ситуацій $	- перелік хімічно небезпечних об'єктів; - перелік хімічно небезпечних об'єктів, розташованих за межами міста, в ЗМХЗ яких потрапляє територія міста; - зони можливого впливу транскордонних загроз; - перелік потенційно небезпечних об'єктів, розташованих на території міста; - державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки; - характеристики територіального розподілу екзогенних геологічних процесів (зони поширення зсувів, селів, карсту, лавин, підтоплення, паводку); - зони (лінії) катастрофічного затоплення (у разі прориву гребель або дамб); -територіальна характеристика сейсмічної небезпеки; - наявність захисних споруд та їх основні характеристики, зокрема щодо їх придатності або непридатності за цільовим використанням в цілому по місту
6	Розрахункова чисельність населення	Згідно з генеральним планом
7	Вимоги щодо організації системи захисних споруд ЦЗ	Система ЗС ЦЗ (ЦО) повинна забезпечити укриття всього населення міста з урахуванням розміщення населення і працюючих у денний та нічний час та за наявності евакуйованого населення (з урахуванням рівня та обсягів розроблення генерального плану згідно з ДБН Б. 1.1-15)
8	Основні вимоги до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	На кресленні "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", включаючи рішення проектного плану, показуються: - оціночне зонування території міста від хімічно небезпечних об'єктів (точкових та лінійних); - хімічно небезпечні об'єкти, які мають глибину зони можливого хімічного забруднення, в т.ч. зони впливу щодо ризиків транскордонних загроз; - території з наявністю небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів як природних (в тому числі сейсмічна небезпека), так і викликаних господарською діяльністю людини (в тому числі катастрофічне затоплення від одночасного прориву гребель);
	Основні вимоги до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	- зони розповсюдження зсувів, селів та карсту; - підтоплювані території та порушені підземними виробками території; - система вулиць та доріг, в тому числі магістралі сталого функціонування (які зафіксовані планом "зелених ліній" за наявності таких магістралей); - магістральні інженерні мережі та головні споруди водопостачання, електро- та газопостачання; -з кількість населення, що розміщується в сховищах із трьома режимами фільтровентиляції, за небезпечними зонами населеного пункту. Пояснювальна записка розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час до генерального плану міста повинна містити містобудівне обґрунтування проектних пропозицій щодо забезпечення сталого функціонування населеного пункту (з урахуванням рівня та обсягів розроблення генерального плану згідно з ДБН Б.1.1-15): - основні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО);*- - оціночний розрахунок чисельності населення, що підлягає евакуації із населеного пункту (розміщення населеного пункту у зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення) або розміщенню евакуйованих разом із місцевим населенням (розміщення населеного пункту на території безпечних (тип 1 та тип 2) та безпечних районів); - оціночний розрахунок ємності сховищ 3 трьома режимами фільтровентиляції для укриття населення міста (евакуйовані не розміщуються) за наявності ХНО; - оціночний розрахунок ємності ПРУ для розміщення місцевого населення разом із евакуйованим на території умовно безпечних районів (тип 1 та тип 2) (при розміщенні даного населеного пункту у зоні можливого сильного радіоактивного забруднення); - заходи щодо забезпечення функціонування на мирний час систем водопостачання, водовідведення, електропостачання, прово- дового мовлення, телефонізації та телеінформаційного забезпечення, газопостачання, теплопостачання; - гідротехнічні заходи та основні протипожежні заходи в умовах мирного часу
9	Оформлення документів з проектування інженерно-технічних заходів з цивільної оборони	Замовнику надається проектна документація на електронному носії та чотири примірники на паперовому носії. Додатково надається один ламінований демонстраційний кольоровий примірник креслень
10	Погодження	Управління містобудування і архітектури виконавчого органу ради надсилає розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) генерального плану міста на погодження та експертизу відповідно до встановленого порядку.*

ПРЕДСТАВНИКИ ВИКОНАВЦЯ Директор проектної організації " " 20 о.	ПРЕДСТАВНИК ЗАМОВНИКА Начальник уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури міської ради " " 20 о.

Головним архітектор проекту " " 20 о.	ПОГОДЖЕНО Начальник структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) обласної державної адміністрації або орган відповідного рівня АРК " " 20 о.

Головний інженер проекту " " 20 о.	ПОГОДЖЕНО Начальник структурного підрозділу з питань цивільного захисту (цивільної оборони) міської ради " " 20 о.

Примітка. Якщо спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури районної держадміністрації не є замовником, то у графу "ПРЕДСТАВНИК ЗАМОВНИКА" вписується відповідна назва замовника

* згідно з наступними документами:

наказ Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 108 "Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради";
наказ Мінрегіону України від 16.11.2011 р. № 290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документаці";
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" від 25.05.2011 №548.

ДОДАТОК В (обов'язковий)

ФОРМА ТА СКЛАД ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ЗАМОВНИКОМ, ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) У СКЛАДІ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МИРНИЙ ЧАС

В.1 Вихідна інформація, що надається замовником, для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування території АРК, області на мирний час

1. Показники чисельності населення та житловий фонд по кожному населеному пункту АРК, області на існуючий стан.

2. Наявність обмежуючих факторів щодо розміщення евакуйованого населення у потенційних безпечних районах:

хімічно небезпечні об'єкти з їх характеристикою (із зазначенням величини ГЗМХЗ);
переліки потенційно небезпечних об'єктів;
державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки;
розміщення складів боєприпасів, в тому числі застарілих, із зоною розлітання боєприпасів у разі надзвичайної ситуації;
зона можливого катастрофічного затоплення;
обмежуючі фактори, що розміщені поза межами області або поза межами України.

3. Наявність сховищ та ПРУ, їх основні характеристики, зокрема щодо їх придатності або непридатності за цільовим використанням по містах обласного значення та районах.

4. Особливі вимоги відповідного рівня (за наявності).

Примітка. * У разі концентрації ХНО на кресленні відображається зовнішня межа зони можливого хімічного забруднення з переліком всіх ХНО.

В.2 Вихідна інформація, що надається замовником, для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схеми планування території району

1. Наявність обмежуючих факторів щодо розміщення евакуйованого населення у потенційних безпечних районах:

хімічно небезпечні об'єкти* з їх характеристикою (із зазначенням величини ГЗМХЗ);
переліки потенційно небезпечних об'єктів;
державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки;
розміщення складів боєприпасів, в тому числі застарілих, із зоною розлітання боєприпасів у разі надзвичайної ситуації;
зона можливого катастрофічного затоплення;
зона можливого небезпечного радіоактивного забруднення;
зона можливого сильного радіоактивного забруднення;
обмежуючі фактори, що розміщені поза межами області або поза межами України.

2. Наявність сховищ та ПРУ, їх основні характеристики, зокрема щодо їх придатності або непридатності за цільовим використанням по містах обласного значення та районах.

3. Особливі вимоги відповідного рівня (за наявності).

Примітка. * У разі значної кількості ХНО на кресленні відображається зовнішня межа зони можливого хімічного забруднення з переліком всіх ХНО.

В.З Вихідна інформація, що надається замовником, для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану міста (від середнього до найзначнішого)

1. Зона розміщення міста відповідно до зонування за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області та району на мирний час.

2. Основні об'єкти небезпечного впливу на території міста:

переліки хімічно небезпечних об'єктів із ГЗМХЗ;
переліки потенційно небезпечних об'єктів;
державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки.

3. Дані щодо наявності небезпечних об'єктів, за межами міста;

зони небезпечного впливу на територію міста з-за меж міста, області, країни та інших транскордонних загроз, в тому числі вплив можливих надзвичайних ситуацій на АЕС;
зона можливого катастрофічного затоплення (за чисельністю населення, що підлягає евакуації);

4. Наявність сховищ та ПРУ, їх основні характеристики із адресами розміщення.

5. Ємність метрополітену при використанні для захисту населення.

6. Принципові вимоги щодо комплексного використання підземного простору міста (на рівні розроблення генерального плану міста).

7. Особливі вимоги до відповідного рівня розроблення генерального плану за ДБН Б 1.1-15 (за наявності).

В.4 Вихідна інформація, що надається замовником, для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану малого міста, яке має об'єкт особливої важливості (наявність АЕС, значного хімічно небезпечного об'єкта, значного залізничного вузла тощо)

2. Основні об’єкти небезпечного впливу на території міста:

переліки хімічно небезпечних об'єктів із ГЗМХЗ;
переліки потенційно небезпечних об'єктів;
державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки.

3. Дані щодо наявності небезпечних об'єктів за межами міста:

зони небезпечного впливу на територію міста з-за меж міста, області, країни та інших транскордонних загроз, в тому числі вплив можливих надзвичайних ситуацій на АЕС;
зона можливого катастрофічного затоплення (за чисельністю населення, що підлягає евакуації);

4. Наявність сховищ та ПРУ, їх основні характеристики із адресами розміщення.

5. Особливі вимоги відповідного рівня розроблення генерального плану за ДБН Б. 1.1-15 (за наявності).

В.5 Вихідна інформація, що надається замовником, для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану малого міста (відсутні впливові небезпечні об'єкти), селища міського типу, сільського населеного пункту

1. Зона розміщення населеного пункту відповідно до зонування за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області та району на мирний час.

2. Чисельність евакуйованого населення, яке приймає відповідний населений пункт у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області та району на мирний час (за наявності).

3. Основні об'єкти небезпечного впливу на території міста:

переліки хімічно небезпечних об'єктів із ГЗМХЗ;
переліки потенційно небезпечних об'єктів;
державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки.

4. Дані щодо наявності небезпечних об’єктів за межами міста:

зони небезпечного впливу на територію міста з-за меж міста, області, країни та інших транскордонних загроз, в тому числі вплив можливих надзвичайних ситуацій на АЕС;
зона можливого катастрофічного затоплення (за чисельністю населення, що підлягає евакуації);

5. Наявність сховищ та ПРУ, їх основні характеристики із адресами розміщення.

6. Особливі вимоги відповідного рівня розроблення генерального плану за ДБН Б. 1.1-15 (за наявності).

ДОДАТОК Г (довідковий)

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДЕЯКИХ ПУНКТІВ ВИМОГ У СКЛАДІ ДБН Б.1.1-5 НА МИРНИЙ ЧАС

№ з/г	Пункти ДБН Б. 1.1-5	Інформація щодо виконання
	Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генеральних планів
1	4.5. Головне завдання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) при розробленні генерального плану полягає у раціональному використанні планувальної та просторової організації міста (іншого насе леного пункту) щодо реалізації захисту його населення в особливий період (в першу чергу це стосується категорованого міста або об'єкта): - безперешкодного транспортування та виводу населення по території міста (іншого населеного пункту) з метою евакуації у безпечні райони;	Треба мати на увазі, що в умовах особливого періоду для населених пунктів, що не віднесені до відповідних груп 3 цивільної оборони, евакуаційні заходи не застосовуються, окрім захисту від можливого катастрофічного затоплення та активних зсувів
	Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування територій
2	5.4 Графічні матеріали розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території кількох районів та району представляються кресленням "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", на якому, включаючи рішення проектного плану схеми планування території буде відображено: б) планувальна організація безпечних територій (територій, що рекомендовані для розосередження та евакуації населення), виходячи із завдань розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період із зазначенням таких об'єктів і територій: - населених пунктів (із зазначенням кількості можливого до приймання евакуйованого населення по кожному населеному пункту);	У схемах планування території районів можливо визначити кількість можливого до приймання евакуйованого населення по кожному населеному пункту. Повні результати надаються у пояснювальній записці. На кресленні для неперевантаження креслення достатньо показати по кожному місту та смт, а для сільських населених пунктів ці дані необхідно прив'язувати до сільрад.
3	- курортних зон та зон відпочинку (тривалого та сезонного) з виявленням чисельності населення, що прибуває за евакозаходами, а також кількість місць у лікувальних закладах, які розгортаються в особливий період	Чисельність евакуйованого населення, що розміщується у лікувальних закладах, може бути визначеною при виявленні у відповідній схемі планування території їх ємності та за наявності відповідного нормативу у ДБН В.1.2-4. Розгортання лікувальних закладів у містобудівній документації не передбачено. У ДБН В.1.2-4 відсутні нормативи. Містобудівні рішення стосуються капітальних об'єктів населених пунктів, інженерно-транспортної інфраструктури тощо, які існують або їх розвиток передбачається відповідно до містобудівних державних будівельних норм.
4	- маршрути, що рекомендовані для евакуації у піших колонах населення категорованих міст, місць розміщення пунктів малих та великих привалів	Зазначені маршрути у даному виді містобудівної документації не показуються, зважаючи на масштаб креслення
5	г) місця розміщення баз і складів матеріально-технічних, продовольчих та інших резервів, а також складів забезпечення проведення аварійно-відновлювальних робіт із зазначенням під'їздів до них;	Місця розміщення даних об'єктів визначаються у центрах забезпечення життєдіяльності евакуйованого населення, яке розміщується на території безпечних (тип 1 та тип 2) або безпечних районів. Щодо під'їздів, то це не відповідає рівню розроблення містобудівної документації. Виконується у проектній документації
6	е) підготовлені до експлуатації водні ресурси, що мають особливе значення в особливий період	У роботі виконується розрахунок достатності або недостатності прогнозних підземних ресурсів для забезпечення евакуйованого населення на території безпечних (тип 1 та тип 2) та безпечних районів. Картографічно ці розрахунки не відображаються
7	5.5. Пояснювальна записка розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей, кількох адміністративних районів та району повинна містити: б) результати аналізу містять оцінку масштабів евакуації населення та розміщення його у заміській зоні на територіях безпечних районів із визначенням основних приймальних пунктів населення цих районів, оцінку використання території життєзабезпечення, а також результати порівняння розглянутих варіантів та обґрунтування пропозицій щодо визначення оптимального;	У разі можливої аварії на АЕС надаються варіанти вибору розміщення евакуйованого населення на території безпечних (тип 1 та тип 2) та безпечних районів. Це пов’язано із переважним напрямком вітру на початковій стадії аварії. За наявності значних резервів ємності безпечних (тип 1 та тип 2) та безпечних районів можливо надання варіантів розміщення евакуйованого населення. Оптимальний варіант вибирається на рівні конкретних можливостей реалізації у проектній документації
8	в) розрахунок об'ємів житлово-цивільного будівництва та відповідних об'єктів і мереж, які необхідні для розселення та обслуговування еваконаселення на території безпечних районів у відповідних населених пунктах, а також з використання будинків відпочинку, санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів, дитячих закладів цілорічного використання, пансіонатів, шкіл-інтернатів, лікарень, дачних та садових будівель;	Згідно з ДБН В. 1.2-4 евакуйоване населення розміщується в існуючому житловому фонді при нормативі 2,5 м² на особу. Інших нормативів не передбачено. Чисельність евакуйованого населення, що розміщується у лікувальних та оздоровчих закладах, може бути визначеною за виявленні у відповідній схемі планування території їх ємності та за наявності відповідного нормативу у ДБН В.1.2-4
9	д) обґрунтування пропозицій щодо: - розміщення підприємств будівельної індустрії та промисловості будівельних матеріалів з врахуванням забезпечення виконання аварійно-відновлювальних робіт;	Розміщення підприємств будівельної індустрії та промисловості будівельних матеріалів з врахуванням забезпечення виконання аварійно-відновлювальних робіт створюється на базі центрів обслуговування евакуйованого населення, яке розміщується на території безпечних (тип 1 та тип 2) або безпечних районів. Нормативна база для визначення кількісних показників у ДБН В. 1.2-4 відсутня.
10	- організації систем міжселищного медичного та торгово-побутового обслуговування та обслуговування евакуйованого населення закладами громадського харчування (при неповному формуванні місць захисту);	Система міжселищного забезпечення життєдіяльності евакуйованих створюється на базі центрів забезпечення життєдіяльності евакуйованого населення, яке розміщується на території безпечних (тип 1 та тип 2) або безпечних районів. Нормативна база для визначення кількісних показників у ДБН В. 1.2-4 відсутня.
11	- використання зон тривалого та сезонного відпочинку для формування місць захисту із зазначенням кількості евакуйованого населення;	Чисельність евакуйованого населення, що розміщується у зонах тривалого та сезонного відпочинку, може бути визначеною при виявленні у відповідній схемі планування території їх ємності та за наявності відповідного нормативу у ДБН В.1.2-4.
12	- використання гірничих виробок та інших підземних порожнин для формування місць захисту.	Використання гірничих виробок фікрується як вихідні дані за їх наявності або наявності розробленої відповідної проектної документації. У розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) надається загальний розрахунок потреби у захисних спорудах. Рішення щодо освоєння гірничих виробок чи будівництво захисних споруд приймається керівництвом. Але треба мати на увазі, що захисні споруди у гірничих виробках мають максимальний нормативно-часовий радіус обслуговування 0,4 км.
13	5.7. У пояснювальній записці розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території Автономної Республіки Крим або області, окрім положень, що викладені у п. 5.6, повинні міститися обґрунтування пропозицій щодо: - виявлення місць захисту у повному або частковому формуванні по населених пунктах; балансу житлово-цивільного фонду в цілому по населених пунктах у складі місць захисту; визначення кількості населення, що евакуюється, включаючи зони відпочинку, з врахуванням розгортання шпиталів під час дії НС або ліквідації їх наслідків;	Чисельність евакуйованого населення, що розміщується у зонах відпочинку, може бути визначеною при виявленні у відповідній схемі планування території їх ємності та за наявності відповідного нормативу у ДБН В. 1.2-4. Розгортання шпиталів у містобудівній документації не передбачено. У ДБН В.1.2-4 відсутні нормативи. Містобудівні рішення стосуються капітальних об'єктів населених пунктів, інженерно-транспортної інфраструктури тощо, які існують або їх розвиток передбачається відповідно до містобудівних державних будівельних норм.
	Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генеральних планів
14	А. Схема розміщення безпечних районів визначається за умовами цивільного захисту (цивільної оборони) у масштабі 1:50 000 для міст з чисельністю населення більше 100 тис. осіб та у масштабі 1:25 000 - для міст де 100 тис. осіб. Для інших населених пунктів така схема розробляється (за необхідності див. п 5.12.) у масштабі на порядок меншому ніж масштаб проектного плану.	Схема розміщення безпечних районів визначається як копія фрагменту креслення з розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області, району. >
15	Б. Креслення "інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" представляються в масштабі проектного плану (у разі меншого насичення графічною інформацією представляються у масштабі удвічі меншому ніж масштаб проектного плану), на якому, включаючи рішення проектного плану, показуються: -житлові райони, промислово-житлові райони, промислові зони (райони) із зазначенням чисельності жителів, а також чисельності виробничого та обслуговуючого персоналу	Відповідно до ДБН Б. 1.1-15 чисельність жителів у складі генерального плану обраховується по населеному пункту в цілому, окрім територій новобудов, що проробляються на розрахунковий етап
16	- чисельність найбільшої працюючої зміни, що розміщується на територіях промислових зон та окремих промислових підприємств;	Чисельність найбільшої працюючої зміни надається як вихідні дані для об'єктів, які працюють в особливий період. У розрахунках по місту присутні галузеві показники, що складають загальну зайнятість населення в цілому по місту
17	В. Схема розміщення захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) виконується в масштабі у два рази меншому ніж масштаб проектного плану генерального плану	При фактичному виконанні розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схема розміщення захисних споруд виявилась недостатньо завантаженою. Це пов'язано із тим, що вона може бути наповнена тільки існуючими захисними спорудами (вихідні дані). Оскільки цих захисних споруд у порівнянні з потребами на існуючий стан відносно небагато, то достатньо їх показати на основному кресленні розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО). При розробленні генерального плану розміщення розрахованих за потребами захисних споруд не передбачено. Оскільки відповідно до ДБН Б. 1.1 -15 чисельність жителів у складі генерального плану обраховується по населеному пункту в цілому, окрім територій новобудов, що проробляються на розрахунковий етап, розрахункові показники надаються по цих територіях окремо, але в цілому для кожної ділянки, тому схема розміщення захисних споруд суміщується з кресленням 'Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)"
18	5.10. Пояснювальна записка із техніко-еко- номічними показниками розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) генерального плану категорованого та нека- тегорованого міста, селища міського типу та сільського населеного пункту, що розміщені у зоні можливих руйнувань, повинна містити обґрунтування проектних пропозицій на основі варіантних розробок щодо забезпечення сталого функціонування населеного пункту в особливий період.	Варіантні розробки щодо забезпечення сталого функціонування населеного пункту в особливий період виконуються за наявності власне варіантних розробок генерального плану
19	Пояснювальна записка повинна містити:	Зазначений перелік стосується тільки міста, що віднесено до відповідної групи 3 цивільної оборони, або населеного пункту, в якому знаходиться об'єкт особливої важливості.
20	а) основні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) (формуються відповідно до показників, що зазначені у 6.3);	Основні показники знаходяться у додатку А цього стандарту
21	в) розрахунки евакуації населення із міста, кількості, місткості та розміщення збірних евакуаційних пунктів в залежності від радіуса доступності та часу збору населення в цілому по місту; складання картограм паса- жиропотоків та вантажопотоків у цілому по місту;	Нормативи для виконання розрахунків щодо кількості, ємності та розміщення збірних евакуаційних пунктів у ДБН В. 1.2-4 відсутні. Забезпечення евакуації населення транспортом виконується згідно з наказом МНС України від 27.07.05 № 102 "Про затвердження Методичних рекомендацій з питань планування і організації транспортного забезпечення евакуаційних заходів у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру та в особливий період" і надається як вихідні дані для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації
22	г) пропозиції щодо розміщення еваконаселення за межами зони можливих руйнувань;	Пропозиції знаходяться у пояснювальній записці до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області, району
23	е) пропозиції щодо використання підземних, зокрема, гірничих виробок для забезпечення захисту населення, розміщення виробництв, складів, баз та об'єктів	Використання гірничих виробок фіксується як вихідні дані за їх наявності або при розробленні відповідної проектної документації. У розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) надається загальний розрахунок потреби у захисних спорудах. Рішення щодо освоєння гірничих виробок чи будівництво захисних споруд приймається керівництвом. Але треба мати на увазі, що захисні споруди у гірничих виробках мають максимальний нормативно-часовий радіус обслуговування 0,4 км.
24	є) заходи щодо забезпечення функціонування в особливий період систем водопостачання, каналізації, електропостачання, проводового мовлення, телефонізації та телеінформаційного забезпечення, газопостачання, теплопостачання	Згідно з ДБН В.1.2-4 на особливий період визначаються заходи щодо забезпечення функціонування в особливий період систем водопостачання,електропостачання, проводового мовлення, телефонізації та телеінформаційного забезпечення, газопостачання
25	5.11. Пояснювальна записка з техніко-економічними показниками розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) генерального плану некатегорованих міст та інших населених пунктів, які розміщені поза зонами можливих руйнувань, повинна містити порівняння розроблених варіантів розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) щодо забезпечення евакуйованого населення необхідними життєзабезпечуючими складовими. Таким чином, пояснювальна записка повинна містити:	Варіантні розробки щодо забезпечення сталого функціонування населеного пункту в особливий період виконуються за наявності власне варіантних розробок генерального плану
26	а) основні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО)	Основні показники знаходяться у додатку А цього стандарту
27	6. Аналіз сучасного стану реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період та мирний час у схемах планування території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, генеральних планах населених пунктів, виявлення проблем та пропозицій щодо розробки інженерно-технічних заходів, які відповідають сучасним вимогам безпеки населення і територій	Аналіз сучасного стану реалізації виконується після завершення розрахункового строку містобудівної документації з відповідним розділом ІТЗ ЦЗ (ЦО), яка виконаний у відповідності із ДБН Б. 1.1-5. В першу чергу аналіз реалізації виконується за основними показниками (додаток А цього стандарту). Крім того, можуть бути використані показники аналізу реалізації заходів інженерної інфраструктури та гідротехнічних заходів у інженерних розділах відповідної містобудівної документації.
28	Додатки А та Б Примітка. Додатково у завданні можуть надаватися нові пункти, які визначені у методичному документі щодо поетапного виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування територій та генеральних планів населених пунктів на особливий період та мионий час	Деталізований порядок формування завдань на розроблення відповідних розділів ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатках Б цього стандарту
29	Терміни та визначення Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) - промисловий об’єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються одне або декілька небезпечних хімічних речовин (до ХНО не належать залізниці)	Видалити визначення, що до ХНО не належать залізниці. Магістральна залізниця - це лінійний хімічно небезпечний об’єкт. Крім того, потребують уточнення визначення споруд підземного простору, розділів ІТЗ ЦЗ (ЦО), зоноутворюючих об'єктів, заміської зони тощо.

БІБЛІОГРАФІЯ

"Концепція створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.1997 р. № 1695.
Закон України "Про Генеральну схему планування території України"
Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Закон України "Про пожежну безпеку"
Закон України "Про правові засади цивільного захисту"
Закон України "Про правовий режим воєнного стану"
Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану"
Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Закон України "Про Цивільну оборону України"
Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432
Порядок віднесення міст до відповідних груп з цивільної оборони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 р. № 1695 (ДСК)
Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, схвалена Указом Президента України від 26 березня 1999 року № 284/99.
Інженерний захист та освоєння територій. Довідник під редакцією к.т.н. В.С. Ніщука. Київ, "Основи", 2000
Містобудування. Довідник проектувальника / за ред. Т.Ф.Панченко. - К. Укрархбудінформ, 2006
Районная планировка. Справочник проектировщика. Москва. Стройиздат 1986 г. (Районне планування. Довідник проектувальника. Москва. Будвидав, 1986 р.)

Код УКНД 91.020

Ключові слова: зонування на мирний час, безпечні райони (тип 1), безпечні райони (тип 2), безпечні райони, зона можливого небезпечного радіоактивного забруднення, магістралі сталого функціонування, сховища з трьома режимами фільтровентиляції, протирадіаційні укриття, ємність захисних споруд.